Ніч виборів після другого туру пройшла спокійно: майже одностайні екзит-поли та невизначена позиція прибічників Тимошенко не дали пристрастям розгорітися. Формат виборчих спецпроектів починає тяжіти до інфотейнменту

Телевізійна ніч виборів після повторного голосування (другого туру) для виборців-глядачів є більш доленосною у порівнянні з першим туром, адже з публікацією екзит-полів, появою інформації зі штабів і Центральної виборчої комісії стає зрозумілим, хто очолюватиме державу в наступні роки. А також, що в Україні не менш важливо, чого чекати від тих, хто програв.

Усупереч песимістичним прогнозам щодо зменшення кількості екзит-полів, - зокрема, такі побоювання висловлював Савік Шустер, - опитувань на виході не стало менше. Як зіронізував бютівець Ігорь Гринів, тепер Україна сміливо може претендувати на запис у Книзі рекордів Ґіннесса. Результати шести екзит-полів дійшли до споживачів, сьомий, який планував замовити «1+1», було скасовано через відсутність домовленості з соціологами. Тож даних для обговорення й візуалізації під час нічного післявиборного шоу телевізійникам не бракувало.

Остаточні висновки можна буде робити по завершенні офіційних підрахунків ЦВК, однак уже зараз зрозуміло, що соціологи реабілітувались у порівнянні з першим туром, коли результати Національного екзит-полу відчутно відрізнялись від усіх інших. Ще одним позитивним моментом є прихід в Україну демократичної традиції замовлення екзит-полів засобами масової інформації, на відсутність якої віддавна нарікали соціологи.  

Натомість у політиків, як показала минула ніч, інтерес до перебування перед камерою відчутно знизився. Обидва кандидати та керівники їхніх штабів з'явилися в ефірі відносно ненадовго в режимі прямих включень, натомість до студій виборчих марафонів так і не дійшли. Не вшанували ніч виборів своєю присутністю ані чинний президент Віктор Ющенко (хоча його представництво в студіях було досить потужним), ані кандидати, що брали участь у першому турі й не вийшли в фінал. Хоча прізвища Сергія Тігіпка та Арсенія Яценюка згадувались у дискусіях дуже часто - і як символи нового покоління політиків, і як можливі кандидатури на ті чи інші високі посади. Що ж, політиків можна зрозуміти - до встановлення достовірних результатів ЦВК будь-які їхні коментарі можуть виявитися передчасними. Адже ніхто з них достоту не знає свого майбутнього місця та статусу за нової влади. Всі добре засвоїли урок 2004 року.

Затримка надходження до Центральної виборчої комісії інформації про активність виборців (явку) стала однією з головних тем для обговорення. Остаточні цифри було оприлюднено близько 2-ї години ночі, а до того представники обох кандидатів устигли звинуватити опонентів у цілеспрямованому затриманні інформації про явку. У ЦВК давали різні пояснення - від самовільної відмови дільничних комісій затверджувати свої протоколи до недбалості працівників комісій, які не надають явці належного значення. Дискусії виникли й навколо серйозності порушень. За традицією українських виборів, сторона, яка програла, схильна перебільшувати порушення, сподіваючись або скасувати результати голосування в судовому порядку, або хоча б дати своїм прихильникам надію, що її поганий результат пояснюється зовнішнім втручанням злих сил. У ролі арбітрів, що мали визначити серйозність порушень, на першому етапі виступали громадська організація Комітет виборців України, ЦВК, «Опора» та незалежні спостерігачі. Практично всі вони визнавали порушення протягом виборів не надто суттєвими й несистемними, називаючи серед найтиповіших підвезення виборців до дільниць, обдзвонювання громадян із дезінформаційними рекомендаціями щодо процедури голосування та неналежну процедуру включення у списки в день голосування. Відкритим залишилося питання зміненого в останній момент порядку голосування вдома; також не звучала протягом марафонів інформація про відсоток виборців, які проголосували вдома, хоча під час першого туру такі дані з'явилися відразу по завершенні голосування.

Поведінка представників Януковича і Тимошенко була логічною: перші на підставі екзит-полів поводились як переможці й обіцяли за будь-яких обставин «захищати вибір України», другі знервовано закликали дочекатися результатів.

Було зрозуміло, що бютівці ще самі не визначились із лінією поведінки (процес прийняття рішення щодо цього якраз тривав), і поводились якомога обережніше. Їхній штаб не тішив журналістів ані багатим фуршетом, як у ніч після першого туру, ані достатньою кількістю цікавих спікерів, тож і журналістів там цього разу було набагато менше. Головні «бійці» команди Тимошенко працювали в округах, натомість віддуватись у студіях довелося «легіонерам» - нунсівцям. Сама Тимошенко з'явилась у штабі ненадовго, закликала дочекатись офіційних результатів і зникла. Опівночі Олександр Турчинов оголосив попередні результати паралельного підрахунку голосів: мовляв, обидва кандидати мають по 46%, а десяті й соті відсотка він називати не хоче, бажаючи «зберегти інтригу». Остаточні результати паралельного підрахунку обіцяли оприлюднити о 1-й ночі, однак цього так і не відбулось. У студіях телевізійних спецпроектів заяву Турчинова не сприйняли всерйоз - було неважко передбачити спроби навести якісь «інші» цифри на противагу невигідним для Тимошенко екзит-полам (у ніч першого туру цю роль виконували результати Національного екзит-полу), та й обізнані люди запевнили, що паралельний підрахунок не може відбуватись аж настільки швидше за офіційний. Тож озвучені керівником штабу БЮТ цифри потрактували як блеф і свідчення того, що БЮТ готує шляхи опротестування результатів виборів у разі, якщо розрив буде зовсім маленьким.

Відсутність у бютівців упевненої послідовної позиції та віри в те, що результати підрахунку відрізнятимуться від екзит-полів у кращий для Тимошенко бік, була очевидна. Ніхто з них не визнавав Януковича переможцем, однак і аргументів для того, щоб заперечити перемогу опонента за умови кількавідсоткового розриву, теж не мав. У риториці бютівців почали з'являтися нотки, притаманні зазвичай свідомим своєї поразки кандидатам: про президента «меншості», «незгодну половину країни» і т. п. Характерним симптомом пораженства був і пошук винних. Під час прямого включення «Савік Шустер студії» зі штабу БЮТ народний депутат Олег Медведєв звинуватив чинного президента Віктора Ющенка в тому, що той «усю виборчу кампанію відпрацював на Януковича»; на це Петро Мага зауважив, що таке саме твердження пролунало на «Інтері» з уст бютівця Ігоря Гриніва («найсумлінніший агітатор за Януковича»). Пізніше аналогічну заяву зробив віце-спікер Микола Томенко. Сергій Соболєв, який у студії ТРК «Україна» вергав громи і блискавки, розповідаючи про фальсифікації, згодом заспокоївся й похнюпився, ймовірно, отримавши якісь указівки зі штабу. Не приховував розчарування й Микола Катеринчук, який, з'являючись у різних студіях, говорив про зловживання на виборах і про те, що коаліція у Верховній Раді не зміниться.

Певна неузгодженість була й у діях регіоналів, однак вона полягала в неоднорідній риториці на адресу опонентів, яких біло-блакитні вже вважали переможеними. Ще ввечері Микола Азаров, випромінюючи щастя й оптимізм, поспішив проїхатись по Тимошенко, говорячи про неї так, ніби вона вже не є прем'єр-міністром. За свого соратника довелося віддуватись Януковичу, якому під час прямого включення на «Інтері» ведучий Євген Кисельов закинув неповагу до чинної влади. Віктор Федорович висловлювався значно м'якше, запевнивши, що не ставить під сумнів нинішній статус Тимошенко, і зробив їй комплімент, назвавши сильним опонентом. Згодом, щоправда, також порекомендував Юлії Володимирівні готуватися до відставки. Пізніше у заявах регіоналів зникла гола бравада й почали лунати об'єднавчо-заспокійливі нотки: мовляв, ми працюватимемо на всіх виборців і доведемо тим, хто голосував за Тимошенко або не підтримав жодного кандидата, що Янукович - це кращий вибір для країни. Проте вести дискусію з таких позицій не вдалося Нестору Шуфричу, що прикрашав своєю присутністю останні години марафону на ТРК «Україна». Пан Шуфрич, як завжди, був досить різкий і непримиренний до опонентів Януковича, від його аргументації об'єднанням країни й не пахло.

Особливу роль у телевізійних дискусіях відіграв незримо присутній Віктор Ющенко, що делегував до студій виборчих марафонів чимале представництво - Марину Ставнійчук, Ксенію Ляпіну, Романа Безсмертного, Ігоря Попова та інших. Частина ющенківців поводилися нейтрально, інші, як-от Ксенія Ляпіна, не приховували, що схвалюють вибір народу на користь Віктора Януковича. Роман Безсмертний в інтерв'ю ТВі зауважив, що обоє кандидатів не влаштовують «Нашу Україну», але, хоча з тимошенківцями було б легше співпрацювати, Янукович є кращим варіантом для економіки. Не забували представники Ющенка наголосити на правильності його рішення підписати ухвалені перед голосуванням зміни до закону «Про вибори» - мовляв, «запобіжник спрацював», завдяки змінам до закону вибори не були зірвані, а страшилки бютівців не справдилися. Марина Ставнійчук в ефірі ICTV назвала відповідальним за ухвалення цього закону парламент, а не президента. Разом із тим, по-справжньому роль і значення Ющенка у тому, що відбулось у другому турі, не було глибоко проаналізовано й оцінено. Так само ніхто не поставив начебто логічного питання щодо того, а чого б це Тимошенко намагалася зірвати вибори - тим більше, що в студії у Савіка Шустера той же Роман Безсмертний повідомив, що насправді, попри гучні заяви декого напередодні другого туру, всі соціологічні фірми прогнозували розрив між Януковичем та Тимошенко не більше за 3,6%. Тобто Юлія Володимирівна, якій традиційно соціологи недодають у своїх прогнозах, не мала аж ніяких підстав для сумнівів у власній перемозі.

«Інтер». Марафон «Ніч виборів» на «Інтері», який розпочався о 20.00 випуском «Подробиць» з оголошенням результатів замовленого каналом екзот-полу, перевершував проекти конкурентів і структурованістю, і злагодженістю спільної роботи інформаційної служби з командою «Великої політики». Євгеній Кисельов розбив програму на блоки: соціологічний (за столом у студії - соціологи, а також народний депутат Ігор Гринів, який відповідає за соціологічні дослідження в команді Тимошенко); політологічний (аналіз причин саме таких результатів виборів та прогнози); бізнесовий (розмова з представниками бізнесу про те, чого вони чекають від нового президента). Завдяки оперативним включенням кореспондентів «Інтера» глядачі та присутні у студії дізнавалися про головні події в ЦВК та інших знакових місцях виборчої ночі, а також чули найважливіші заяви кандидатів та їхніх представників у штабах. Крім того, «Інтер» забезпечив своїм глядачам ексклюзивне пряме включення Віктора Януковича зі штабу. Було підготовлено й спеціальні аналітичні сюжети.

Водночас, ведучий відверто нервував: анонсував скоре прибуття Євгена Копатька, коли той уже сидів перед ним за столом; переплутав Ющенка з Януковичем; просто в ефірі сварив редакторсько-режисерську групу за несвоєчасне виведення графіки на екран, а аудиторію - за надмірні оплески. Найдраматичнішим моментом ефіру стала розмова Євгенія Кисельова з Леонідом Кравчуком. Екс-президент, який на цих виборах активно агітував за Тимошенко, не приховував збентеження. На в'їдливе запитання Кисельова, - мовляв, усі проекти, в яких ви берете участь, провалюються, то може, це ви приносите їм нещастя, - Кравчук відреагував дуже гостро, натякнувши, що подібний перехід на особистості не робить ведучому честі. Поза тим, риторика Кравчука також зводилася до поміркованого пораженства і «поживемо-побачимо».

Трансформація політологічного модерованого формату «свободи слова» у розмову за столом дозволила Кисельову тримати дискусію з експертами на досить високому рівні. Нестандартним рішенням стала розмова з представниками бізнесу - Євгеном Черняком («Хортиця»), Ігорем Мазепою («Конкорд Капітал»), Володимиром Лавренчуком («Райффайзен банк Аваль») та іншими не менш значними постатями. Усі вони озвучили вимогу до нового президента покращувати імідж України з метою залучення іноземних інвестицій, припинити череду нескінченних виборчих кампаній і забезпечити умови для роботи бізнесу. В цьому ж блоці слово взяла народний депутат Ірина Акімова - міністр економіки опозиційного уряду; втім, її виступ складався переважно з критики Тимошенко, а не конкретики про майбутні дії нового президента. В цілому ж можна зазначити, що, незважаючи на досить професійно структуровану побудову програми, цього разу проект «Інтера» не відзначився яскравою драматургією та цікавою, інтригуючою дискусією.

ICTV. Спецпроект розпочався о 19.40 телемостом між студіями «Фактів» з Оленою Фроляк та «Свободи слова» з Андрієм Куликовим. Включення новин відбувалися щогодини, між ними тривало обговорення у студії. Особливо добре в ICTV склалось із прямими включеннями - вони відбувалися вчасно, й глядачі чули пряму мову головних дійових осіб із штабів. Уже перше пряме включення зі штабу Тимошенко припало на брифінг Олександра Турчинова, який назвав ці вибори одними з найбрудніших в історії та заявив про «потужні фальсифікації», про масштаби яких, утім, говорити було «зарано». Наступного разу включилися під час заяви Тимошенко, яка закликала не надавати занадто великого значення результатам соціологічних опитувань, а свою команду напучувала боротися «за кожен голос і кожен протокол». Так само вчасними були й включення зі штабу Януковича: глядачі змогли побачити щасливу Ганну Герман, яка на колінах стояла на килимі й плескала своєму лідерові.

З огляду на відсутність безпосередніх представників Януковича і Тимошенко, ключову роль у студійній дискусії відіграли експерти та громадські й політичні діячі, що не належать до таборів Януковича чи Тимошенко: Олег Рибачук, Марина Ставнійчук, Ігор Смєшко, Юрій Щербак, Лариса Скорик. Активну участь в обговоренні брали політологи Володимир Фесенко, Андрій Єрмолаєв, Михайло Погребинський, Вадим Карасьов, Юлія Тищенко та інші, соціолог Євген Головаха, а також журналісти - Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Діана Дуцик, Яніна Соколовська, Марія Старожицька, Вадим Денисенко, Володимир Скачко та інші. Власне, спецпроект ICTV став єдиним, де давали висловитися журналістам. Як і після першого туру, слово було надано міжнародним спостерігачам, яких запитували про масштаби зафіксованих порушень.

Олег Рибачук, виступаючи, говорив про Юлію Тимошенко як про таку, чий програш уже є доконаним фактом, і не погодився із зауваженням ведучого, що, мовляв, зарано робити висновки. Експерт Костянтин Матвієнко наголосив на тому, що небувало велика кількість голосів «проти всіх» - 5% - підтверджує, що українці мали «вибори без вибору», й нагадав, що вперше президентом стане кандидат, якого не підтримала більшість виборців (аналогічні думки на «Інтері» висловлював Володимир Фесенко). Дипломат Юрій Щербак спробував заспокоїти тих, хто вважає Януковича не гідним України президентом, провівши паралель між ним і американським президентом Джорджем Бушем-молодшим. Опівночі марафон завершився демонстрацією запису звернення Януковича в якості переможця виборів. Ролик, який, вочевидь, було записано заздалегідь, продемонстрували і в кінці програми на «Інтері».

ТРК «Україна». «Савік Шустер студія» розпочала марафон о 19.30 і завершила о 2.00. За цей час у студії побували політики Сергій Соболєв, Нестор Шуфрич, Михайло Папієв, Владислав Лук'янов, Олександр Стоян, Ксенія Ляпіна, Олесь Доній, Тарас Чорновіл, Кирило Куликов, Роман Безсмертний, Олексій Рєзников, Віктор Пилипишин; експерти Вадим Карасьов, Олександр Черненко, Олександр Пасхавер та інші.

Лейтмотивом марафону була соціологія - як власна (результати екзит-полу соціологічної служби СШС, очолюваної Наталією Гасаненко, у порівнянні з результатами першого туру та іншими цифрами), так і чужа. У студії перебували Михайло Винницький (КМІС) та Євген Копатько (Research&Branding Group), які коментували результати екзит-полів. Як і після першого туру, Євген Копатько горою стояв за честь соціологів, готовий був полемізувати з кожним закидом щодо неточності й непрофесійності результатів досліджень.

Дискусія переривалася прямими включеннями зі штабів кандидатів та Центральної виборчої комісії. СШС також установила веб-камери на центральних площах Києва, Севастополя, Львова і Донецька, а також біля ЦВК, однак картинка з них, на щастя, нічим не потішила глядачів, тож дала Савіку Шустеру підстави для констатації: «Доля цих виборів вирішуватиметься не на майданах». Суди, майдани чи визнання перемоги - чи не головна тема суперечок під час марафону. Після заяви Ганни Герман про начебто роздані штабом Тимошенко своїм представникам і спостерігачам таємні інструкції, за якими ті мали масово писати скарги, та твердження заступника глави Секретаріату президента Романа Безсмертного, що міліція начебто масово складає акти щодо дрібних порушень на виборах, учасники дискусії почали схилятися до варіанту судової війни. Природно, що регіонали наполягали на несерйозності порушень.

Хоча тема грузинських «бойовиків»-спостерігачів під час другого туру піднімалася лише ретроспективно, під час прямого включення президента Грузії Михаїла Саакашвілі всім нетерпеливилося почути його позицію з цього питання. Саакашвілі, що поводився надзвичайно дипломатично й не висловлювався на користь жодного кандидата, запевнив, що кількість його приїжджих співгромадян під час першого туру була сильно перебільшена, і насправді вони приїхали «допомагати і спостерігати» з великої любові до України. Попри те, що тезі про 250, а не понад дві тисячі грузинських гостей суперечили факти і заяви офіційних осіб, зокрема й грузинських, Савік Шустер вирішив не «добивати» співрозмовника і прийняв цю відповідь.

Росіяни, яких Савік запросив у студію, виявилися тими самими, що й у ніч виборів після першого туру: опозиціонер Борис Нємцов та прокремлівський політик Сергій Марков. Нємцов, хоч і ніколи не приховував симпатії до помаранчевих, спокійно коментував імовірну перемогу Януковича й зосередився на новій риториці - мовляв, повинні прийти нові люди, зокрема Тігіпко і Яценюк, які подолають «політичну дідівщину». Те ж саме повторив Нємцов і на «Інтері».

Доволі цікавою виявилася дискусія про шляхи об'єднання країни за майбутнього президента, що розпочалась із критики біло-блакитних на адресу помаранчевих. Їхні опоненти наголошували, що з таким ставленням до позиції опонентів об'єднання навряд чи можливе. На запитання економіста Олександра Пасхавера, чи приймає він цінності Майдану, регіонал Владислав Лук'янов відповів: «Я разделяю лозунги Майдана - равенство, братство». Натомість його колишній однопартієць Тарас Чорновіл зауважив, що не поділяє такої «цінності» Майдану, як «горе переможеним». Зрештою, тема об'єднання країни увінчалася твердженням Нестора Шуфрича про об'єднавчу місію його колеги-депутата від Партії регіонів Олени Лукаш, яка в цей день народила дочку.

Знаковим моментом було обговорення мови звернення Віктора Януковича, яке, вочевидь підготовлене ще до виборів, було роздано з супутника всім телеканалам. Виходець із діаспори Михайло Винницький обурився з приводу того, що перший виступ імовірного нового президента пролунав російською мовою; на це росіянин Сергій Марков зауважив, що більшість мешканців України - російськомовні, чим викликав протест із боку ведучого. Пізніше Винницький поставив це зауваження Ганні Герман; вона відповіла, що звернення було доступне обома мовами, у тому ж, що для показу в ефірі марафону СШС було обрано саме російськомовну версію, винні аж ніяк не регіонали. ICTV, наприклад, демонстрував це саме звернення українською.

Обговорювалась і подальша доля Юлії Тимошенко, якій Микола Азаров у переможній ейфорії порадив «відпочити». Своєрідним холодним душем на голови всіх, хто вже ділив посади й пив шампанське, став виступ юриста Олексія Рєзникова (депутат Київради від Блоку Миколи Катеринчука), який нагадав, що за українським законодавством призначити нового прем'єра буде не так просто. На його думку, ключовою для коаліційного процесу у Верховній Раді буде позиція фракції «Наша Україна - Народна самооборона», а сам процес може затягнутися до місцевих виборів у травні. Загалом шоу Шустера було досить динамічним, під час нього виникали драматичні моменти, у студії панувала більш розважлива й дискусійна атмосфера, ніж у Кисельова

Перший національний. Виборчий марафон у тому ж форматі, що й після першого туру, тривав із 20.00 до 23.00. У студії дискутували пари: представник президента у ВР Ігор Попов - президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько; політологи Михайло Погребинський та Ігор Когут; нунсівець-тимошенківець Володимир Стретович і регіонал Вадим Колесниченко; депутат від НУНС Ксенія Ляпіна і російський політолог Станіслав Белковський; політологи Андрій Єрмолаєв і Володимир Фесенко. Також в ефірі були народний депутат Тарас Чорновіл, заступник голови КВУ Віталій Тесленко, регіонал Нестор Шуфрич, Микола Катеринчук та інші. Завдяки камерному формату дискусія в учасників марафону виходила досить глибокою, тож пролунало чимало важливих думок. Наприклад, Михайло Погребинський, аналізуючи невдачі Тимошенко, зазначив: «Тимошенко не мобілізувала виборців на сході, які голосували за Тігіпка і Яценюка. Вона дратувала тональністю своїх виступів. Їй треба було говорити як бізнес-леді». Станіслав Белковський назвав ці вибори потрійною перемогою Ющенка - здійсненням трьох його мрій: демократичний виборчий процес, відсутність міжнародного впливу та недопущення Тимошенко, яку президент начебто вважає уособленням загрози тоталітаризму, до влади. На думку російського політолога, Януковичу варто запросити на посаду прем'єра Сергія Тігіпка і формувати уряд не за партійно-квотним, а за професійним принципом. Ще один «голос Росії» - письменник і оглядач «Российской газеты» Валерій Вижутович, що спілкувався із студією в режимі прямого включення, - вважає, що жоден із кандидатів, які брали участь у виборах, не є проросійським, і заповів переможцеві вирішити питання, які хвилюють Росію, - газу, Чорноморського флоту, російської мови і НАТО.

По завершенні ефірного часу Першого національного свій марафон із гостями в двох студіях (телевізійній та радіо «Ера») проводила і ТРК «Ера».

«1+1». Цього разу канал відмовився від прес-клубу «Вибір 2010», тож висвітлення виборів відбувалось у режимі прямих включень і сюжетів. О 19.30 стартував двогодинний спецвипуск «ТСН. Тиждень» із включеннями з ЦВК, штабів, закордонних виборчих дільниць. Було показано сюжети про голосування кандидатів, інциденти на виборчих дільницях, які надалі повторювали у щогодинних випусках ТСН. Підготували також сюжети про те, як голосували священики, про життя рідних сіл перших трьох президентів України тощо. Натомість, на відміну від першого туру, не було портретних сюжетів про кандидатів. Не склалось і з обіцяним ексклюзивним інтерв'ю Януковича.

5 канал. Виборчий марафон на «першому інформаційному» проходив традиційно: професійно, мінімалістично і спокійно. Висвітлення перебігу голосування й подій після виборів було оперативним і збалансованим, в ефірі з'являлися власні кореспонденти з регіонів, представники Комітету виборців України, управлінь МВС у регіонах, спостерігачі, політологи й незалежні експерти. Рівну картину урізноманітнив хіба що кореспондент Олексій Братущак, який під час прямого включення зі штабу Януковича повідомив про те, як охоронці кандидата штовхнули журналістку 5-го каналу, розчищаючи дорогу.

ТВі. Брак коштів і технологій для видовищного шоу ведучі Роман Скрипін і Віталій Портников, - які, до речі, прекрасно працюють у тандемі, - компенсували тонким стьобом, ненапруженою атмосферою й ексклюзивними гостями студії. Марафон «Вибори-2010 на ТВі» тривав із 19.00 до 02.00. За цей час у студії побували політики Роман Безсмертний, Михайло Папієв та Кирило Куликов; митці Сергій Притула і Сергій Поярков, шоу-вумен Світлана Вольнова, російський гість Борис Нємцов, експерти Володимир Чемерис і Володимир Цибулько, а також Дмитро Корчинський, якого класифікувати важко. З самого переліку гостей можна побачити всю нетрадиційність підходу команди ТВі до ведення виборчого марафону.

На прямому зв'язку зі студією ТВі був також екстрасенс Павло Глоба, який у своєрідний спосіб виправдовувався за невідповідність між своїми пророцтвами, що вказували на невідворотну перемогу Тимошенко, та екзит-полами. «Минулого разу Янукович теж переміг, а президентом став Ющенко», - заспокоїв екстрасенс шанувальників Юлії Володимирівни. Попри загальну доброзичливу атмосферу спілкування у студії, ведучі часом «відривалися», жартуючи на такі слизькі теми, як відповідність дружини Віктора Януковича титулу першої леді («Вона - це Україна», - прокоментував Віталій Портников).

Малобюджетний марафон проводився за принципом «із миру по нитці»: ведучі доповнювали власну інфографіку ТВі картинками з «Української правди», у режимі прямого включення ведучим допомагав Мустафа Найєм та колеги з «Голосу Америки». Розмова у студії доповнювалася прямими включеннями кореспондентів ТВі із ЦВК та штабів, спеціально підготовленими сюжетами про рекламні кампанії обох кандидатів, їхні психологічні портрети, «ляпи» та обмовки тощо. Тож ніч виборів на цьому «малобюджетному каналі», за колективною оцінкою редакції «Телекритики», визнано найяскравішою.

УТР. Телеканал, що представляє Україну всьому світові, також улаштував щось на зразок виборчого спецпроекту з прямими включеннями зі штабів кандидатів та ЦВК. Щогодини на каналі виходили нейтральні за змістом теленовини (українською та англійською). З усього показаного найбільш запам'яталися включення В'ячеслава Піховшека зі штабу Партії регіонів. Журналіст, що не приховує своєї прихильності до Віктора Януковича і навіть знімався в його агітаційному фільмі, гаряче вітав однодумців із перемогою. Його співрозмовниками були не лише політики, але й митці - Таїсія Повалій, яка від імені свого кандидата пообіцяла всім колегам ухвалення закону «про меценатство», та «Кролики», які, з огляду на серйозність моменту, відмовилися жартувати і всерйоз зажадали від Тимошенко визнати свою поразку...

Отже, позаяк усі побоювання щодо зриву виборів, заворушень, провокацій та інших недемократичних неподобств виявилися марними, телевізійна ніч виборів була менш напруженою в порівнянні з першим туром, дискусії - менш запеклими (перш за все через те, що тимошенківці самоусунулися від них, ще не знаючи, якою буде їхня позиція щодо результатів виборів), а в центрі уваги перебувала передвиборна соціологія.

 Соціологів можна привітати - вони нарешті знайшли вдалу нішу, що влаштовує й телебачення, і суспільство. Якщо на виборах минулих років опитування на виході з дільниць відігравали радше процедурно-допоміжну роль, тепер їх замовлення, оприлюднення і тлумачення перетворюється на самодостатню індустрію. Аналіз результатів екзит-полів виходить далеко за межі банальної констатації відсотків, набраних кандидатами: соціологи й журналісти аналізують демографічну та географічну структуру, динаміку голосування та інші параметри, які дозволяють скласти чіткіше уявлення про електоральну мапу України. Разом із тим, глядачі перестають сприймати екзит-пол як засіб маніпуляції. Хочеться вірити, що ця нова практика не зникне, а вкоріниться й розвиватиметься під час наступних виборів, перетворюючись на традицію. Й не варто забувати, що високий професійний рівень проведення екзит-полів поки що не означає обізнаності та високої культури їх сприйняття серед виборців, тож необхідна серйозна роз'яснювально-просвітницька робота. Та й телевізійникам слід серйозніше готуватися до роботи з соціологічними даними, адже у фахівців було чимало зауважень до використання та інтерпретації цифр.

Повноцінну дискусію між політиками унеможливив брак уповноважених спікерів із табору Тимошенко та невизначена позиція тих, які все-таки прийшли на ефіри. Втім, після першого туру, коли одні й ті самі політики та експерти мандрували студіями, повторюючи одне й те саме, мов папуги, глибокої дискусії можна було не чекати й тепер. За таких умов, коли брак спікерів і аргументованих думок компенсується красивою інфографікою та веселими репортажами про перебіг голосування, включеннями через вебкамеру з порожніх площ та Васею Фроловою у вечірній сукні, ніч виборів перестає нагадувати напружену руку на пульсі виборчого процесу й перетворюється на своєрідний інфотейнмент. Напевно, так і має бути в державі, яка доросла до чесних виборів.

Аналіз ТК телевізійної ночі виборів у першому турі ви можете прочитати тут.

Отар Довженко

Фото - www.day.kiev.ua