Ліси Карпат – унікальний дар природи. Учені вважають, що своєю самобутністю та екологічною значимістю вони навіть перевершують екологічний швейцарський імідж.

У розмаїтих зеленогір'ях Закарпаття, неначе великодня писанка, пишається і щедра природа Перечинщини з її красою: вишиваними горами і видолинками, флорою та фауною, реліктами та ендеміками в Ужансько-Турянській окрузі, щедро оперезаній листяними та хвойними породами рослинного світу від Темника та Маковиці аж до полонини Рівної. Ці найбільші багатства – гордість тутешніх краян безперестанно пов’язані з їх долею та статками. Тому й вимагають дбайливого ставлення до себе, посиленої турботи про раціональне використання, охорону й примноження. Особливо сьогодні, в умовах економічної скрути, коли природні ресурси зазнають посиленої, а подеколи і варварської, експлуатації з боку людини. Так вважає і директор державного підприємства «Перечинський лісгосп» Василь Анталовський.

…Рівно рік, як він очолив це господарство. В нинішніх умовах працювати доводиться йому не легко, але деякі успіхи уже очевидні. Допомагають йому, передусім, професійний досвід та організаторські здібності, адже лісівничий вишкіл він починав з рядового лісівника. Засвоїв уроки примноження лісу на посту керівника виробничо-лісонасінневої станції «Березинка», що на Мукачівщині, а потім інженера охорони лісу та лісничого Чинадіївського лісництва з дипломом випускника Львівського лісотехнічного інституту. Професійний гарт у нього поєднується і з настирливим працелюбством та загостреним почуттям відповідальності за доручену справу. І це не випадково, бо навіть село на Кіровоградщині, в якому народився і виріс, називається Трудолюбівка.

Нам відповідає Василь Васильович на декілька запитань про сьогоднішній стан лісового господарства на Перечинщині.

–З якого часу, пане Василю, ви на варті зеленого друга в Закарпатті та які ваші враження й турботи проймають вас у Перечинському держлісгоспі?

–Хоч народився та виріс я на Кіровоградщині, але батько мій – корінний закарпатець. Тому й близький та рідний мені край цей з його природою та людьми. Ще з дитинства дуже любив я ліс і Карпатські гори. В школі посилено цікавився і читав про них, проймався бажанням стати лісівником. Сьогодні, як бачимо, Бог вислухав мене, і моя мрія здійснилася. У Закарпатті я з 1980-го, а на варті лісу – з 1993 року.

Коли у 2008 році мені було довірено керувати Перечинським Держлісгоспом і я ознайомився з його проблемами, то дві ночі не спав. Не солодко тут і сьогодні. Доводиться, як звикли казати, і справа натужуватися, і зліва потіти, адже загальна площа лісів з понад десятьма різними породами у господарстві становить 31512 га різноманітної вікової структури і стиглості. Вони переважно зростають на гірський бердах з крутими рельєфами, а в підгір’ях – в зелених та прирічкових зонах, вимагаючи посиленої охорони від лісокрадів та браконьєрів. Дошкуляє і плачевний стан зношеної технічної інфраструктури господарства, призначеної для заготівлі, обробки та транспортування деревини.

–А що ви робите, зробили і плануєте з метою захистити місцевий рослинний і тваринний світ у довіреному вам відомстві?

–Ліс живе не тільки сам по собі, але він і призахисток для інших представників живої природи. Це нині наш колектив глибоко усвідомлює. Тому головним завданням вважаємо не так лісоексплуатацію, як лісоохорону. Як сказав друг зелених Верховин, відомий поет з Перечинщини Юрій Шип в одному з віршів:

Хочеш мати насолоду,

Ліс і воду від краси?

Не лише пилу в природу,

Але й саджанець неси!

Наслідуючи цей заклик, наскільки можемо, прагнемо поєднати в спілкуванні з лісом красиве і корисне, використовуючи його, не порушуючи рівновагу в природі. Прагнемо не виснажувати його водозахисні та водорегулюючі функції, обґрунтовано проводити освітлення, прочистку й окультурення лісових масивів та потічків, запобігати їх захаращенню, ерозії грунту в процесі лісозаготівлі. Для того інтенсивно впроваджуємо нові технології, працюємо над оновленням парку технічного забезпечення.

–Василю Васильовичу, а чи не могли б ви сказане підтвердити конкретикою? Продемонструйте, будь-ласка, вашу діяльність фактами.

–Весною 2009 року у Перечинському лісгоспі проведено лісовідновлення на площі 116,3 га, тобто заплановані завдання виконано на 100%. На 21,8 га висаджено суцільні лісові культури і на площі 94,5 га здійснено природне відновлення лісу із вводом недостаючих цінних лісоутворюючих порід у Перечинському, Дубриницькому, Тур'я-Реметівському, Турицькому, Порошківському та Шипотському лісництвах. Крім цього, закладено 116,4 тис. штук лісових саджанців на площі 0,38 га. На сьогоднішній день ведеться робота по заготівлі 400 кг. лісового насіння для нових плантацій саджанців. Виконана й інша суспільно корисна і виховна робота, в тому числі й серед молоді. У квітні на базі Перечинського лісництва (лісничий Михайло Штимак) в урочищі «Петрове» під час акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» за участі учнів і вчителів Перечинської середньої школи заліснено 1 га землі. Аналогічні заходи здійснено й іншими лісництвами району.

Останнім часом посилено увагу до порушень Лісового кодексу та Природоохоронного законодавства. Про це засвідчують, скажімо, такі цифрові показники. У 2008 році було виявлено 81 випадок самовільних рубок. Більшість з них (50) у Порошківському лісництві скоєні ромами. У цьому році (станом на 05.10.2009 р.) – 24 випадки самовільних рубок. Якщо порівнювати у кубометрах і збитках, то вони становлять за минулий рік 1537 кбм. на суму 925 тис.грн., а в цьому році 62 кбм. на суму 93 тис.грн. Значного скорочення лісопорушень досягнуто завдяки посиленню контролюючої, профілактичної та виховної роботи серед населення у Порошківському (лісничий Володимир Павлич), Тур'я-Реметівському (лісничий Михайло Лакатош), Перечинському (лісничий Михайло Штимак) та в інших лісництвах.

Із метою впорядкування обліку фауни та флори здійснюємо кадастр угідь і таксацію. Внаслідок боротьби з браконьєрами та інших впливових заходів (єгер Юрій Гецко) значно зросло поголів’я оленів, козуль та зайців, а в селі Мокре в урочищі «Борсучини» та інших місцевостях посилено збереження популяції борсуків. В урочищі «Шипот» (лісничий Юрій Бокшан) вжито заходів для збереження форелі з метою зариблення лісових потічків, відремонтовано значну кількість містків у лісових, Приужанських масивах та в Турянській долині.

У Порошківському лісництві закладено розсадник цінних порід ялиці білої, дуба, ясена, явора на площі 0,3 га. Крім цього, в нинішньому році очищено 12 км. гірських потічків, огороджено 60 мурашників. Здійснюються та намічені інші важливі заходи лісозбереження та впорядкування лісових урочищ. Однак це не означає, що не існує в нас труднощів і недоліків у роботі. Взнаки даються зрозумілі, що допікають всім, кризові фінансові труднощі.

–До речі, а як із кадровим потенціалом вашої структури, з виплатою зарплат, взаєминами з населенням?

–То є болюче питання, проте прагнемо його вирішувати. Якщо у попередні роки, наприклад, не вдавалося це, то сьогодні, слава Богу, не маємо заборгованості і зривів зарплатні, розраховуємося і за енергоносії, не маємо гострих проблем з податківцями та іншими контролюючими службами. За збір дикоростучих (чорниця, брусниця, інші ягоди та гриби) у Держлісфонді плати йдуть у місцеві бюджети сільських рад. Щоб запобігти лісопорушенням з боку населення та допомогти йому в опалювальному сезоні (де не газифіковане), здійснюємо організований відпуск дров.

Прагнемо, наскільки можемо, щоб взаємини лісу з людиною, а людини з лісом були якнайкращими.

Бажаємо вам відрадних успіхів у цій благородній справі.

Розмовляв

Степан ШИПЛЯК, PRESS-КАРПАТ