Програли, бо погано керували? Представники «помаранчевого» табору зазнали поразки на президентських виборах внаслідок поганого управління державою та постійних внутрішніх чвар. Ці вибори стали водночас перемогою демократичних реформ, які уможливила Помаранчева революція – йдеться в редакційній статті британської The Times.

Вибори президента України – вердикт поганому управлінню країною після революції

В сучасній історії долю України, в різних значеннях цього слова, визначала Росія. Однак в напружені вибори президента України Кремль не втручався. Невеликий відрив між кандидатами свідчить, що складно буде отримати широке схвалення в суспільстві для управління Україною. Але стриманість Росії і зміна влади за допомогою виборчої урни – багатообіцяючі передвісники стабільності в цій республіці колишнього Радянського Союзу.

Віктор Янукович переміг з відривом всього у 2%: за нього проголосувало 48%, а за його привабливу суперницю Юлію Тимошенко – 46% виборців. Назвати це політичним воскресінням – означає недооцінити його значущість.

Саме прагнення пана Януковича перемогти на сфальсифікованих виборах 2004 року викликало Помаранчеву революцію. На центральній площі Києві зібрався мільйон демонстрантів з вимогою нових виборів. Коли вони таки відбулися, пана Януковича переконливо переміг Віктор Ющенко. Скориставшись з фальсифікації виборів, пан Янукович, активно заперечуючи результати справжніх виборів, ще більше заплямував свою репутацію.

Хоча пані Тимошенко, лідерка Помаранчевої революції, виявляє крайнє небажання визнати поразку, мало що говорить на підтримку її заяв про порушення на виборах. Головна причина її поразки простіша: вона погано керувала. Після заворушень альянс між нею і паном Ющенком розпався. Відносини між ними зараз настільки погані, що пан Ющенко, який отримав вкрай мало голосів у першому турі, відмовився підтримати пані Тимошенко в другому.

Про розкол стало відомо ще в 2005 році, коли пан Ющенко звільнив пані Тимошенко з посади прем’єр-міністра. Через два роки вона знову повернулася, але і вона, і пан Ющенко не змогли подолати наслідки світової фінансової кризи. В 2009 році економіка України скоротилася майже на 15%, інфляція зростає, а в банківському секторі відбулося значне погіршення якості активів. Державними фінансами керували вкрай погано. В грудні МВФ заморозив виділення коштів з позики обсягом 16,8 млрд. доларів до виборів, стурбований марнотратними та інфляційними обіцянками, які давали провідні кандидати.

Тому було б помилкою вважати пані Тимошенко кандидатом ліберальних і прозахідних настроїв. На цих виборах такого кандидата не було, кампанії зосереджувалися в основному на внутрішніх і суспільних питаннях. Відносини із Заходом не були одним з головних питань. І навряд чи ЄС квапитиметься допускати Україну до членства, поки її економіка стоїть на місці, а в фінансах панує хаос. Підтримка ідеї членства в НАТО в суспільстві незначна – навіть якщо альянс, що малоймовірно, пропонуватиме його. Здавалося також, що пані Тимошенко користується і приймає мовчазну підтримку Владіміра Путіна.

Результат виборів стане прозаїчним завершенням мирної революції, яка вплинула на всіх реформаторів від Бейрута до Пекіна і надихнула Тюльпанову революцію в Киргизстані. Однак політикою справа не завершується. Як сказав Роберт Конквест, історик, що вивчає страждання України за Сталіна, реальна політика сповнена, м’яко кажучи, вад. Україна сама собою управляє – не без вад, але прозоро і з мирною передачею влади. А це, принаймні, перемога реформ.

Редакційна стаття, The Times (Велика Британія)

Оригiнал матерiалу:
http://www.timesonline.co.uk/tol/comment/leading_article/article7…