- Озвучу наболіле питання, яке турбує не лише екологів, але і звичайних жителів Карпат та Полісся. Куди ж йде наш ліс? На чиї потреби? У які держави?

Ліс – це такий само важливий ресурс як вода чи нафта, тому я можу з впевненістю сказати, що потрібен він всім, і охочих докласти руку до зелених насаджень є чимало. Це і експорт, і внутрішня торгівля, і «чорні» лісопильні, де заможні люди заготовляють собі матеріали для власних маєтків, з яких потім роблять будинки відпочинку тощо. Ви ж десь в Києві будете статтю друкувати? Ну то скажу вам по секрету, стоїть у мого односельчанина за великим парканом величезна вілла, як то називають, я думаю на мільйон потягне, і всі деревоматеріали на пилорамі оформлено, на приватній, «чорній», сам оплатив працю робітників, хабарів дав і будь-ласка. Це ж знаєте як, от коли працюєш десь на паперовій фабриці, скажімо, то можеш собі додому паперу брати, бо ж ось воно, під рукою лежить, якщо ж десь там, де хліб печуть – також тебе твоя робота чим-чим, а хлібом прокормити може, а от уявіть собі, що таким продуктом є ліс, вийшов на просіку – і он він весь перед тобою, і ти знаєш до якого Івана чи Степана звернутись, щоб тобі «лівака» відклали.

• Яким чином регулюється діяльність, пов’язана з вирубкою лісів?

То як би вона не регулювалась, то все пусте буде. Я думаю, ні для кого не буде секретом, якщо я Вам скажу, що правила скрізь, по регіонах, у людей свої. До Києва далеко, до Верховної Ради з її «Правилами вирубки для гірських лісів Карпат» так само далеко, тому ніяк ніщо не регулюється. Хаос повний. Повінь трохи людей схаменула, поговорювали про мораторій на вирубку для цілей експорту, наче не можна буде зовсім вивозити за кордон, лише для внутрішнього користування та й то – лише вже хворі, «дозрівши» дерева, але нікуди воно не зсунулось, я вам чесно скажу. Люди, які заробляють з продажу лісів найчастіше вже «виїзні», тобто у будь-який момент ладні в Польщу чи кудись ще в Європу зірватись, фактично «на валізах» сидять.

Або ж буває таке, що достатньо зароблять, родина переїджає, а чоловік ще тут лишається, працює, таким-то повінь не страшна. То хіба ж вони не знають, які від надмірної вирубки наслідки бувають. Не боячись скажу вам, що «згори», від панів, як раніше владу називали, та не змінилось нічого, сама назва може, так от від них-то левова доля таких замовлень і йде. Вони-то хазяї і наймасштабніші контракти по лісопостачанню за кордон без їхнього відома не проходять. Все у їхній волі та відомстві. Тому так і не поспішають з законами.

• Що підказує досвід Польщі та Румунії, які вже ввели в дію такий мораторій?

А що ж він підказує?! Щотижня дзвонять нашим з тої Польщі та Румунії та чекають нових поставок. З нашої біди наживаються, якщо вже на те пішло. Якщо так відверто казати, то якби не було України, яка торгує всім, чим тільки можна і не можна, бо треба виживати якось, - то не було б може і таких кардинальних мір у наших сусідів. Але вони ж то знають, що ми нікуди не дінемось – і у нас купляють. Їм-то дешевше виходить, якщо врахувати ті витрати, які у нас йдуть на усунення катастроф, пов’язаних з тою вирубкою. Але є цілі сім’ї, які тільки лісом і живуть. Не буде клієнтів – не буде хліба в родині.

• Для тих, хто не є спеціалістом у цій області, підкажіть, то яким чином ліс забезпечує сталість екосисистеми у Карпатах та на Поліссі і чому так важливо дотримуватись регульованих «доз» вирубки?

Вода тримає дощову воду та не пускає її до гірських річок, відповідно, ті не виходять з берегів більше, ніж то є передбаченим. Повіні – це природне явище, і регулярні сезонні повіні є вивченими, з ними уживатися в Карпатах вже більш-менш навчилися, але людей охоплює страх, коли рівень води значно підіймається.

• Як ви прокоментуєте зниження «квоти» на вирубку лісів в Карпатах? З колишніх 40% на 1 гектар тепер дозволяється вирубувати не більше 30.

На перший погляд непогана політика, так? І якщо не знати специфіки, то можна навіть похвалити такий закон. Проте і у ньому є прогалини, і його можна обійти. Адже по-перше чітко ніде не оформлено, які саме дерева у ці 30% можуть входити, - скільки молодняку дозволено, чи дозволено рубити молодняк взагалі, чи може усі 30% відсотків становити бук та явір (найпоширеніші для вирубки дерева) чи потрібно дотримуватися і сортової квоти. І виходить так, що вирубувати стали і менше, але не «гірше», тобто кількість замінили якістю. Обережно треба з цими законами. Замилюють очі.

• Опоненти кажуть, що причиною повіні у липні 2008 року була не стільки надмірна вирубка лісів скільки катастрофічні опади, яких Карпати ще не знали? Чи погоджуєтесь Ви з цим аргументом?

А хто сказав, що у нашому світі, що перебуває фактично на межі екологічної катастрофи такі опади не стануть регулярною дійсністю найближчими роками? Так, це був безпрецедентий випадок, але ж хіба він не показав нам, що ми не готові до такого роду загроз, а якщо таке вже трапилось, то ми як мінімум маємо вміти це ліквідувати чи запобігти втратам.

Читав я також, і цілком приймаю цю думку, що навіть у найлісистіших районах, де домінують деревостани, здатні максимально утримувати воду, стихію зупинено не було. Проте це ніяк не означає, що надмірна вирубка лісів не вважається гідною причиною і таке свавілля треба продовжувати.

Бесіду вела Марія Єщенко