Молодого  та енергійного підприємця з села Рокосово Мирослава  Білецького добре  знають на рідній Хустщині. Він один з небагатьох представників нового покоління підприємців, який не пішов у бізнес простим шляхом «купи-продай», а присвятив себе створенню та розвитку реального виробництва. Його зусиллями буквально на пустирі було збудовано підприємство з виробництва цегли у селі Нанково. Сьогодні - це стабільно працююча виробнича структура, що забезпечує роботою і пристойною платнею жителів кількох навколишніх сіл. Попри щоденні виробничі клопоти, яких побільшало в часи економічної кризи, Мирослав Білецький знаходить час і сили реалізовувати суспільно-корисні проекти, займатись громадсько-політичним життям, очолюючи районний осередок політичної партії «Фронт Змін».      

     Пане  Мирославе, якщо можна, декілька слів про  підприємство, яке  очолюєте?

     Я власник заводу з виробництва цегли, але звісно, суть не у продукції.  Важливо те, що після розвалу місцевого КСП, нарешті вдалося відродити реальне виробництво, відновити втрачені робочі місця, створити джерело наповнення бюджету. Але, як на мене, це лише початок. Зупинятися на досягнутому не збираємося. У планах – подальший розвиток і розширення виробництва, впровадження нових технологій та інновацій.                                                              

     Образно кажучи, Ви тепер  один з представників  промислового сектору  Хустщини?  Яким є  нині його становище?

     Як  свідчить статистика, на території району діє зараз 12 промислових підприємств, на яких зайнято приблизно 3,5 тисячі робітників. В самому Хусті налічується 38 підприємств, де працює близько 5 тисяч чоловік. Однак більшість з цих підприємств не мають кінцевого продукту своєї діяльності. Якщо порівнювати промисловий потенціал району з періодом здобуття державної незалежності України, то 18 років тому на Хустщині налічувалося 78 виробництв, на яких було зайнято приблизно 12 тисяч осіб. Оцінюючи ці цифри, зрозуміло чому на даний час наші люди масово виїжджають працювати за кордон. На жаль, ми дуже багато втратили за ці роки не лише у кількісному виразі, але й у якісному, технологічному. Не кажучи вже про кваліфікованих робітників і ринки збуту.

     Яка найбільша проблема малого і середнього бізнесу?

     Головна проблема будь-якого бізнесу –  це відсутність економічної та політичної стабільності у державі. Відсутність чітких і цивілізованих правил ведення підприємницької діяльності, зрозумілого і стимулюючого податкового законодавства. Той факт, що Україна у світових рейтингах конкурентності, інвестиційної привабливості, свободи ведення бізнесу знаходиться на останніх позиціях, говорить сам за себе. Я вже не кажу про сумне «лідерство» за показником поширення корупції.     Якщо промисловість розвивається не завдяки, а всупереч умовам, які панують у державі, – це головна відповідь на питання, чому Україна, попри свій потужний потенціал, опинилась нині серед країни «третього світу». 

     Мабуть  традиційне у таких випадках запитання, що спонукає молодого і успішного підприємця присвячувати себе ще й громадській та політичній діяльності? Часу і сил попри виробничо-господарські клопоти вистачає? 

     Реальне виробництво – це постійний рух  і динаміка. Якщо хочеш бути конкурентним і розвиватись, слід, яки Ви правильно зауважили, викладатись по повній.   Декому здається, що можна досягти якоїсь особистої мети, забезпечити себе та свою родину і жити спокійно у локальному просторі, не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо. Насправді ж, я мабуть не належу до такої категорії людей. Я досяг непоганих успіхів у бізнесі, принаймні на рівні рідного району. Але мені, як і кожному, хочеться жити у нормальній, цивілізованій державі, з якої не тікають люди світ за очі, щоб прогодувати свою сім’ю. У державі, де ініціатива і самореалізація у бізнесі чи будь-якій іншій сфері, це не подвиг з подолання абсурдних перешкод. Та одного бажання замало. Слід займати активну позицію і намагатись вплинути на ситуацію. Шукати однодумців, з якими можеш щось насправді змінити на краще. Я для себе таку команду однодумців знайшов – це політична сила «Фронт Змін» на чолі з Арсенієм Яценюком.       

     Чому  саме Арсеній Яценюк?

     Якщо  суб’єктивно, –  це молодий, талановитий  політик нового мислення і нової  формації. Об’єктивно – тому що бачить реальну причину занепаду нашої країни і пропонує чітку, конкретну програму її модернізації. Зараз модно говорити про розчарування і зневіру людей у лідерах помаранчевої революції, які не реалізували надій та сподівань людей. Я теж був серед тих, хто повірив у гасла Майдану. Підкреслюю,  повірив, а не «зачарувався». Тому не відношу себе до «розчарованих», а оцінюю ситуацію як прагматик. У підприємницькій сфері, якщо ти не виконав свої зобов’язання, речі називаються своїми іменами – ти банкрут! Так само слід оцінювати і політичну дійсність. Люди і політичні сили, які керували державою останні п’ять років зі своїми зобов’язаннями не справились, тому на подальше перебування при владі не заслуговують. На зміну їм мають прийти нові політики та політичні сили.      

     Яка з тез передвиборчої  програми  Яценюка Вам найбільше імпонує?

     Взагалі, як і будь якій реалістично мислячій людині, мені не тільки подобаються тези Яценюка, але я розумію, що без їх виконання Україна і надалі залишатиметься сировинним придаток та глухою периферією цивілізованого світу. Особливо мені  імпонує – індустріалізація. На Україні багато заводів, які наразі не працюють з різних причин. Однак є люди, які хочуть і можуть на них працювати. Можу сказати із власного досвіду, що треба докласти чимало зусиль, щоб завод запрацював. Але ситуація зміниться, якщо держава візьме на себе базову модернізацію в країні й підтримає кожну підприємницьку ініціативу.

       Погодьтеся, що якими б добрими не були наміри кандидата, якщо він не опирається на потужну відповідальну команду, всі потуги будуть марними...

       Абсолютно згоден. Але повірте, навколо Арсенія Яценюка гуртується, (кажу «гуртується», бо це процес активно продовжується, що не може не втішати) сильна команда, яка вірить у власні сили та можливості, і головне, вірить у те, що може ефективно змінити на краще життя в країні. Приємно, гордо і почесно бути серед них.

       Як Ви гадаєте, жителям Хустщини імпонує Яценюк, його програма і, що також важливо, його команда?