 Державну владу в Україні узурпували кілька
людей. Вони керують парламентом, розпоряджаються судами, володіють
підприємствами і величезними маєтками. Вони зацікавлені у збереженні
своєї влади і впливу для того, щоб і далі ділити бюджет і залишки
державної власності. Центром корупції є Верховна Рада України. Фактично
наш парламент – це політична надбудова, що органічно доповнює
клановоолігархічну систему управління країною.
Арсеній Яценюк пропонує: Розпустити нинішній парламент і провести
дострокові вибори на основі відкритих списків. Це дасть змогу
сформувати вищий законодавчий орган згідно з реальним волевиявленням
громадян, а не за рішенням партійних вождів та їхніх спонсорів, які
формують депутатські списки за закритою системою. |
 Постійні реформи, які проводяться в
українській середній та вищій школі, призвели до знищення самої системи
освіти. Українські вузи плодять армію безробітних. При цьому виникла
прірва між рівнями освіти, яку отримують діти з бідних і багатих сімей.
По суті, в Україні формується кастове суспільство, в якому поділ на «верхи» і «низи» починається вже з дитячого садка. |
 Кожен, хто хоч раз був у лікарні, знає, що
українська медицина перетворилася на комерцію. Це головна проблема
нашої охорони здоров'я. Отримання якісних медичних послуг залежить від
того, чи може пацієнт за них заплатити. Тому не дивно, що в Україні
зростає смертність і зменшується середня тривалість життя. Зупинити цю
загрозливу тенденцію може лише повернення до високих стандартів
державної системи охорони здоров'я. Так, медицина не всесильна і
здебільшого здоров'я людей залежить від них самих: треба правильно
харчуватися, дотримуватися режиму дня, бути фізично активним,
відмовитися від шкідливих звичок. Але ж для того, щоб здоровий спосіб
життя став нормою, його потрібно пропагувати, буквально вбивати в
голову зі шкільної лави. Крім того, є речі, які може забезпечити тільки
держава. Повинен бути контроль за якістю води та продуктів харчування,
станом екології, потрібно гарантувати безпеку на дорогах. |
 Цілісність кордонів нашої країни та її
державний суверенітет може забезпечити лише сильна українська армія.
Жодні міжнародні угоди не захистять країну, якщо вона сама не здатна
себе захистити. Тим більше це актуально сьогодні, оскільки світову
кризу загострює суперництво держав. Не виключено, що переділ сфер
впливу супроводжуватиметься збройними конфліктами в різних точках
планети.При цьому ми абсолютно не готові до нової міжнародної ситуації.
Українську армію доведено до повної деградації. Вона просто не здатна
виконувати бойові завдання. Якщо політика держави щодо армії не
зміниться, існування незалежної України в сучасних кордонах буде
неможливим. |
 Сільське
господарство перебуває нині в найбільш скрутному становищі. Держава
фактично усунулася від вирішення аграрних проблем. На селі
катастрофічний рівень безробіття – і зрозуміло чому. Варто лише
подивитися на руїни цукрових заводів, консервних комбінатів, тепличних
господарств і тваринницьких ферм, які є практично в кожному селі. При
цьому Україна закуповує аргентинське м'ясо, польське сало, бразильський
цукор, турецькі овочі та фрукти, хоча раніше ми повністю забезпечували
себе продовольством. Якщо сьогодні щось трапиться з імпортом, ми
буквально можемо померти з голоду. Здавалося б, все має бути навпаки.
Адже наша країна має родючі землі, розташована у сприятливих
кліматичних умовах і вигідних географічних координатах. Ми можемо не
тільки забезпечити країну продуктами харчування, а й вийти на зовнішні
ринки продовольства. Україна була і реально здатна знову стати житницею
Європи. Однак для цього потрібна цілеспрямована державна політика в
аграрному секторі. |
 Лідер «Фронту Змін» - це єдиний кандидат на пост президента, в якого є власний проект розвитку України.
Чому потрібна нова індустріалізація?
Ми маємо усвідомлювати те, що за роки незалежності в нашій країні
активно будувалися лише особняки державних чиновників і бізнес-
менів. За вісімнадцять років у країні не з'явилося жодного великого
заводу. Все, що у нас є з промислових потужностей, – це ще радянський
спадок, нині вже сильно зношений. Ми, українці, за інерцією продовжуємо
вірити, що наша країна є потужною індустріальною державою. |
 Під кінець виборчої кампанії вже
зрозуміло,що реально прохідних претендентів усього троє.Це Віктор
Янукович, Юлія Тимошенко й Арсеній Яценюк. Із першими двома ми добре
знайомі. Він і Вона по два рази займали посаду прем’єр-міністра, мали
змогу проявити себе і наочно продемонстрували свій проект України.
Власне, це та Україна, яку ми маємо зараз.Це Україна, влада в якій
поділена між олігархічними кланами. Про те, яке майбутнє чекає таку
Україну, краще не замислюватися. Адже тоді стане очевидним, що наша
країна падає у прірву. Якщо замислитися, то неможливо ігнорувати
руйнування всіх основ держави – від економіки до моралі |
|