23
серпня відбувся один захід, який можна вважати кращим у номінації
„Провал року”, якщо до кінця 2009 р. організатори не ризикнуть ще щось
провести.
Але про все по-порядку.
Фестиваль, який організатори називали всеукраїнським, „Сузір’я зірок”
відбувся 22 серпня 2009 р. у приміщенні „Падіюну”. По-перше – про
назву. „Сузір’я” – це скупчення зірок, які знаходяться на певній
відстані та об‘єднані в групу за певною класифікацією. Тому сама назва
„Сузір’я зірок” вже звучала як „масло масляне”. По-друге, претендуючи
на звання всеукраїнський, фестиваль при наймі має мати учасників з
України, а не тільки з Закарпаття. Тому, більше, як звання обласного
він не тягнув. А організатори пообіцяли, що наступного року фестиваль
буде вже міжнародним. По-третє, і найголовніше: організатором і
директором фестивалю є Владислав Лакатош, що само по собі говорить про
чергову авантюру. Не розумію як під цю авантюру підписалась обласна
рада. Певно вже зовсім важко було організувати концерт до дня
Незалежності, а Влад пообіцяв, що за помірну плату зробить гала-концерт
з переможців свого фестивалю. Думаю, що саме під цей концерт і цю дату
робився вищезгаданий проект. Шкода, що наші діячі культури в області не
перевіряють, що робиться під їхнім патронатом…
Я був серед людей, яких запросили в журі (причому не сам Влад, а мій
давній товариш). До-речі інших членів журі (Віталія Повханича,
Олександра Садварі, Ігоря Білика, Миколу Романюка та Жанну Маліновську)
запросили так само через друзів та знайомих. Тому маю право писати про
все, що бачив під час конкурсу і висловлювати власні коментарі.
Зараз я тезисно (як я нотував собі під час самого фестивалю) розповім про те, що бачив сам.
- коли я прийшов у „Падіюн” на 9.30, то зустрів багато знайомих
викладачів по вокалу, батьків з дітьми, які задавали одне і те ж
питання: „До кого звертатись і що робити?”. Усі розмови про попередню
реєстрацію та відбір учасників через прослуховування були лише
розмовами – брали усіх, хто заповнював велику анкету з непотрібними
запитаннями і підписувався під фразою, яка була виділена в низу анкети
курсивом „Зобов’язуюсь брати участь у концертах і шоу-програмах на
запрошеннях організаторів фестивалю.”
- Перед самим початком Влад Лакатош підійшов до членів журі і запитав
:”А як розпочати фестиваль?” Для мене це питання було настільки
приголомшливим, що я аж не знав що відповісти. Потім стало ясно, що сам
орг комітет фестивалю складається з самого Влада, його колеги
журналіста та двох довірливих дівчаток, які з поважним виглядом сиділи
в перших рядах крутячи в руках бейджик „Орг комітет”.
- Розпочали прослуховування в 11.00 з виступу молодшої вікової групи.
Сцена була майже не освітленою, а під світку включили лише в середині
прослуховування. Звукооператор ніяк не міх знайти фонограми і
відрегулювати звук, аж поки один з членів журі (Ігор Білик) не пішов до
нього і не показав за які ричажки крутити. Але це не допомогло – на
п’ятому виконавці знову не змогли включити фонограму і Даніель
Стрєльцов простояв на сцені 5 хвилин в очікуванні звуку. Після
закінчення виступу дітей з молодшої вікової групи (в 11.45)
організатори оголосили 10 хвилинну технічну перерву, яка тривала 30
хвилин, але не змінила загальної картини організаційного безладдя.
- Середня вікова група почала виступи в 12.15. Але навіть після так
званої технічної перерви стан речей не змінився. Яні Островці включили
не ту фонограму і дівчина співала конкурсні пісні у різних сценічних
костюмах. А на другій пісні звукооператор включив фонограму дуже тихо.
„Змазавши” цим самим початок пісні. І хоча Яни спів був високо оцінений
членами журі – я думаю, що тільки за не відповідність пісні образу журі
не присудило їй гран-прі фестивалю.
- Наступна перерва була так само великою і невиправданою. В залі
залишились тільки учасники старшої групи, а співати на пустий зал дуже
важко. Але старша група – це вже досвідчені таланти і вони справились
зі своїм завданням добре. Але і тут не обійшлося без накладок зі
сторони орг комітету.
- На виступі Олександра Оленя знову заминка з фонограмою на обох
піснях. Глядачам так надоїло, що організатори „реально тупили”, що
останні півгодини прослуховування проходили під сміх і викрики
глядачів. Журі так само не лишалось осторонь і відверто коментувало дії
оргкомітету горе фестивалю.
- Заключне слово голови Олександра Садварі було відвертим і прямим. Він
сказав. Що журі сьогодні оцінювало не так дітей, як їхніх педагогів. Бо
діти вже отримували „+1” бал тільки за те, що хочуть співати. Дісталось
критики і організаторам. Тільки ось відео оператор чомусь перестав
знімати і почав складати камеру якраз у цей час. Видно не хотіли
залишати собі критику і тим більше показувати по телебаченню. Думаю, що
скоро з’явиться чергова мині передача про „дуже круто проведений
фестиваль”.
Потім було обговорення. Слава Богу, в журі сиділи професіонали і
судійство було відкритим і чесним. Хоч Влад і пробував вставити свої
п’ять копійок фразочками: ”Ой, та дівчинка так добре співала!”, „А цієї
вокалісти викладач дуже поважна людина!”, журі його не сприймало і
рішення було незалежним. За результатами голосування нагороди отримали:
Молодша група (учасники до 12 років):
3- місце – Волошин Юліана
2- місце – Глеба Ірина
1- місце – Віктор Папп
Середня група (від 12 до 16 років):
3- місце – Монда Марія
2- місце – Сікомас Яна
1- місце – Островка Яна
Старша група (від 16 років):
3- місце – Юзьків Сергій
2- місце – Олександр Олень
1- місце – Мешко Вероніка
Гран-прі фестивалю отримала: Паш Аліна
Особисто я вітаю дітей! Вони були кожен по своєму талановиті. Побажання
всім одне – працювати, опановувати мистецтво співу і ніколи не звертати
уваги на організаторів таких горе-фестивалів. Кожен (навіть такий)
фестиваль – це досвід! А досвід, плюс наполегливість і хороший вчитель
по вокалу – це і є запорука успіху!
Співайте, бо ми найспівучіша нація у світі!
З повагою до учасників конкурсу
Член журі фестивалю Петро Ренжин. PRESS-КАРПАТ
|
