Главная » 2009 Сентябрь 20 » Що написано пером...
16:10 Що написано пером... | |
Таксі зупинилося в заторі, і, знічев’я прочитуючи рекламні написи на фургоні поперед нас, я вголос обурилася грубою – аж в очі лізе – помилкою. «Та яка різниця…» – байдуже озвався водій. Інтонація була не злостива, а сумовита, що й дало можливість гарно поговорити з ним на цю тему. У 90-му інтонація була зовсім інша, в ній клекотала лють: «Да какая р-р-разница!?» – ото і всі розмови. А розмови – потрібні. Бо мовної теми багато було і є в газетах і книжках, та їх майже ніколи не читають ті, до кого вони звернені. Йдеться ж бо не про різницю в мовах – ті злостивці знають її пречудово – а про різницю в ставленні. Ще раніше, у плацкартному вагоні, мені ніяк не давав задрімати щебет молоді. Юні жителі нашого прикордоння з реготом хизувалися перед дівчатами: «А знаете, как по-чешски «самолет»? «Летадло»! А «театр» – «дивадло»!!!». Поки діти, то не страшно: треба ж якось перед дівчатами «показатися». Але коли підростуть – чи прочитають десь, чи розповість їм хтось про те, що чехи від самого початку свідомо ставили заслін іноземним словам, наполегливо даючи речам свої назви? А чи вони так і залишаться до старості придурками, котрі сміються з однієї мови й плазують перед іншою. Адже от днями трапилася мені афіша, яку прочитати прочитала (колись, сірома, таки «ін-яз» закінчила), а от зрозуміти не змогла. Я, зрештою, не пропаду – маю вдома словники тощо. А ті, хто ніколи не читає й не вчить – так і думатимуть, що наша мова якась не така? І чому, скажіть, треба щось пролонговувати чи мінімізовувати, коли можна без біди продовжувати і зменшувати? Чому в нас мету завжди переслідують – ніби міліця злочинця? А вже як котресь слово увійде в моду… До примадон усіх рангів стали вживати старовинне слово «дива». Але жодного разу (жодного!) не написали його правильно. От диво є, а диви ніби нема. Скажіть, ну яка Пугачова – діва!?. Вихід тут єдиний: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя…» Тоді прийде гідність. Теж своя. Згодна – на це потрібен час. Досі нам його не давали. Наталя ДЯЧЕНКО
| |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |