Ідея проведення аудиту діяльності попереднього уряду отримала несподіваний поворот: головні висновки будуть робитися не на основі висновків приватних консалтингових компаній.

Швидше за все, їм доручать перевірку окремих держкомпаній і Пенсійного фонду. Компромат у масштабах усієї економіки новій владі дасть МВФ.

"З середи працює технічна місія Фонду. Ми зацікавлені, щоб підсумки її діяльності були представлені населенню. Вони дозволять нам забезпечити дуже якісну оцінку сфери публічних фінансів. Ми розглядаємо це як інструмент зовнішнього аудиту макроситуації ", - повідомила перший заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова.

За її оцінками, перші висновки технічної місії можуть з'явитися вже до кінця березня. У цей час в Україну приїде постійна делегація Фонду, з якою будуть обговорювати питання надання країні четвертого траншу кредиту за програмою stand-by. Надходження грошей очікується у травні, але інформація від МВФ може бути більш важливою.

Кому це вигідно

"Регіонали" зразка 2010 року дуже відрізняються від себе зразка 2006 року. Тоді уряд Віктора Януковича повів себе, можна сказати, інтелігентно. Цього разу влада налаштована на жорсткий підхід.

"У 2006 році ми необачно мовчали щодо діяльності уряду Юлії Тимошенко, хоча говорити було про що. Можна було згадати і смикання курсу, і цукрову кризу, і паливну кризу. Цього разу все буде жорсткіше. Думаю, багато хто хотів би, щоб на основі цих висновків відбулися репресії", - підкреслило джерело "Економічної правди" у Кабміні.

Втім, репресії можуть бути замінені на тихий тиск. Компромат на Тимошенко дозволить утихомирити її прихильників і змусить їх переходити на бік нової влади. Це буде робитися під акомпанемент гучної публічної кампанії. "Регіонали" отримають авторитетні висновки, на які можна буде посилатися будь-коли.

"Для нового керівництва такий аудит вигідний. Урядовці покажуть, що стан справ набагато гірший, ніж їм здавалося. І тому їхні передвиборні обіцянки, наприклад, про суттєве підвищення зарплати, не можуть бути виконані", - відзначив виконавчий директор The Bleyzer Foundation Олег Устенко.

Таким чином, можна зробити головний висновок. Аудит - це всерйоз, і нова влада максимально посприяє, щоб було розкрито якомога більше проблем. Успіх такої перевірки гарантований. Весь 2009 рік ЗМІ рясніли матеріалами про великі проблеми у держфінансах і "ручному управлінні" економікою з боку уряду Тимошенко.

"Усі розуміють, що справи в країні йдуть погано. Але всі хочуть знати, наскільки погано. Очевидно, що у Пенсійному фонді колосальні проблеми. Його дефіцит співмірний з дефіцитом країни. Пенсійна система може впасти у найближчі місяці. Дефіцит колосальний, а наповнюваності немає. Потрібні кардинальні заходи", - додав Устенко.

На початку березня 2010 року тодішній виконувач обов'язків голови фракції Партії регіонів Микола Азаров заявив, що новий уряд найме кваліфікованих фахівців, які проведуть повний аналіз фінансово-економічної діяльності попереднього Кабміну. У тому числі, планувалося проаналізувати особливості використання коштів МВФ.

Очевидно, у штабі прем'єра Юлії Тимошенко знали про ці плани, тому що днем раніше прийняли цікаву постанову. Документ передбачав звернення до МВФ, Світового банку і Єврокомісії з проханням організувати і провести неупереджений і неполітизований аудит діяльності НБУ і Кабміну у 2006-2007 роках за прем'єрства Віктора Януковича і у 2008-2009 роках, коли прем'єром була Юлія Тимошенко.

Втім, це був, скоріше, піар-хід. Уже наступного дня уряд пішов у відставку. 12 березня президент Віктор Янукович знову згадав про аудит. "Здійснено небувалі за масштабами зовнішні запозичення. Напрямки використання витрачених грошей всіляко ховалися від суспільства", - заявив він.

Янукович заявив, що ініціював проведення міжнародного аудиту щодо законності використання урядом коштів. Він також звернувся до Генпрокуратури з проханням перевірити законність використання ресурсів резервного і стабілізаційного фондів.

17 березня олії у вогонь підлив голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він заявив, що держбюджет-2009 не виконаний за жодним показником, а деякі цифри сфальсифіковані. "Особливо це стосується зовнішніх запозичень, виплат зарплат, роботи Пенсійного фонду", - підкреслив він.

Як приклад він назвав сферу держзакупівель. За даними палати, протокольними рішеннями за підписом екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього першого віце-прем'єра Олександра Турчинова були проведені операції на 20 мільярдів гривень.

"Те, що скоєно злочин, це стовідсотково. Тепер, щоб рухатися вперед, треба, щоб було і покарання за результатами вчиненого злочину", - сказав Симоненко.

Чому МВФ

Спочатку ідея проведення аудиту була під великим питанням. Річ у тім, що провести "наскрізну" перевірку економіки країни складно з технічних причин. У світі ніхто не здатний зробити таке дослідження.

"Я не вірю в загальний аудит. Я вірю в аудит "Нафтогазу", "Укравтодору", Пенсійного фонду. Перевірка державних монстрів - це добре. Втім, МВФ проводить не такий вже й великий аудит", - сказав Устенко.

За його оцінкою, перевірити великі державні компанії може "велика четвірка" аудиторів, яку складають PriceWaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst&Young та KPMG.

"Це єдині організації, які можуть робити широкомасштабний аудит. McKenzie може робити. Якщо це буде хтось інший, у світової спільноти можуть виникнути питання про довіру до результатів, навіть якщо все буде зроблено правильно", - підкреслив експерт.

Втім, для оцінки стану економіки країни навіть "велика четвірка" буде непридатна. Нинішня опозиція може заявити, що обраний аудитор упереджений чи підкуплений, і на основі його висновків не можна будувати звинувачення проти попереднього Кабміну.

Аргументи для дискредитації аудиторів шукати б не довелося. Тут же згадалися б історії про Arthur Andersen LLP - одну з компаній "великої п'ятірки", яка за гроші фальсифікувала звітність Enron і Worldcom. У 2001-2002 роках Arthur Andersen спіймали на гарячому і ліквідували. З тих пір "велика п'ятірка" перетворилася на "велику четвірку".

Утім, з ними теж не все гаразд. Періодично виникають претензії до "четвірки" з боку регуляторів США та інших країн. Так, нещодавно Deloitte звинуватили у недбалому аудиті одного з найбільших операторів кабельного телебачення у США - корпорації Adelphia.

Також аудитори славляться непрозорою структурою, у рамках якої складно проводити розслідування. Часто висновки аудиторів перекручуються. Останній приклад - перевірка діяльності Нацбанку у 2008-2009 роках, проведена Ernst&Young.

За даними джерел, висновки компанії були неоднозначними, однак за кілька днів до їх оприлюднення НБУ оголосив, що Ernst&Young не знайшов проблем у роботі регулятора. Аудитор вирішив не здіймати скандал, і презентацію скасували.

Використання МВФ стало геніальним виходом із ситуації. "Одна річ, якщо висновки робить приватна компанія, навіть найавторитетніша. Інша - якщо це неупереджений міжнародний наддержавний орган. Навіть якщо до Фонду є питання, його висновки будуть сприйняті з довірою", - відзначило джерело "Економічної правди" в Кабміні.

Хто буде платити

"Велика четвірка" славиться тим, що її послуги дорого коштують, але питання оплати перед новою владою не стоїть. На думку Устенка, міжнародне співтовариство добре сприйме окремий аудит "Нафтогазу" та інших держкомпаній. Можливо, воно і заплатить.

"Хто буде платити? Можна використати схему "технічної допомоги", наприклад, через USAID, Європу, Світовий банк чи МВФ", - зазначив Устенко.

За послуги самого Фонду теж доведеться платити, але іншим чином. Акімова запевнила, що новий президент і уряд докладуть усіх зусиль, щоб відновити стосунки з МВФ.

"Крапку у співпраці було поставлено тоді, коли частину грошей Фонд дозволив використовувати на покриття бюджетного дефіциту. МВФ втратив упевненість, що отримані гроші витрачаються правильно. Фінансування поточних витрат без створення базису для економічного зростання МВФ не підтримує", - сказала вона.

Втім, Акімова налаштована позитивно. Вона розповіла, що уряд і президент готові умовляти Фонд дати Україні невелику фору.

"Який би дефіцит я хотіла бачити? У 2009 році, з урахуванням капіталізації "Нафтогазу", дефіцит бюджету перевищив 12%. У таких умовах досягти збалансованості або цільового показника 4%, який був би бажаним для МВФ, неможливо. Це розуміють і в міжнародних органах, і фахівці уряду, і експертне середовище", - відзначила Акімова.

Тому, підкреслила вона, сьогодні уряд має забезпечити рівень бюджетного дефіциту не вище 6-7%. "Це завдання складне, але воно нам під силу. Позиція, яку зайняв уряд, не відрізняється від моєї", - сказала вона.