У публікації при згадці про 60-ті та 65-ті роковини Волинської трагедії процитовано Леоніда Кучму у 2003 р. у Павлівці та Віктора Ющенка – у 2009 р. у Гуті Пєняцькій та наголошено на обережній та виваженій поведінці польського президента Лєха Качинського. «На жаль, незважаючи на ці жести, історичний діалог між Києвом та Варшавою завмирає», – пише «Rzeczpospolita».

«Багато поляків, зацікавлених східними справами, не бачать зв’язку між політичними суперечками владної верхівки у Києві та перспективами польсько-українського історичного діалогу. Вони теж не хочуть помічати, що політична атмосфера в Україні, на хвилі якої до влади прийшов Віктор Ющенко, – це вже минуле. 2005-2007 роки – це час найбільшої надії на наближення України до Заходу, також на те, щоб залікувати рани спільної польсько-української історії. На цей період припадає найбільша популярність Віктора Ющенка. На жаль, на даний час, коли позиція українського президента значно слабша, Ющенко не наважується дратувати політиків з національного табору», – читаємо у публікації.

Тепер, коли шанси на повторне президентство Ющенка мінімальні, владу ділять між собою Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Для обох Гута Пєняцька – це екзотика. Реальністю ж є російський контекст майбутнього України. Пйотр Семка передбачає, що за нової влади Україна дедалі рідше звертатиметься до Польщі, як моста на Захід.

Бажання утримати хороші взаємини з Варшавою схиляло попередніх українських лідерів повертатись до дражливих воєнних тем. Нових лідерів це не цікавить. Тому-то варто перейматись саме цим, а не велосипедним рейдом української молоді у футболках з портретом Степана Бандери, – резюмував польський публіцист.

PRESS-КАРПАТ