ЗІРКОВИЙ РОЗСИП КВІТІВ МОЛОДИХ     

«Рекітське сузір’я» відкрило нові імена

   Цьогоріч VІ Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір’я-2009» пройшов не у верховинському селі, а в самому Міжгір’ї . Усі основні дійства розгорталися у приміщенні Міжгірського професійного ліцею. Керівник цього музею Василь Маринець, повідомив, що 22 квітня 2004 року, сесія Міжгірської районної ради передала в користування ГО «МАЛІЖ» колишнє приміщення Рекітської початкової школи. Там почав формуватися перший у державі Дитячий музей літератури і журналістики. Тут нині зберігаються цікаві експонати, рідкісні архівні документи та особисті речі відомих людей, офісне обладнання, технічні засоби. Зокрема, фотоапарат «Смена» журналіста Гонгадзе, і навіть рояль, на якому виконував свої безсмертні музичні твори український композитор Анатолій Кос-Анатольський.

За проведення всебічної роботи Дитячий музей нагороджено дипломом Міжнародного благодійного фонду «Україна-3000», головою наглядової ради якого є дружина Президента України Катерина Ющенко. У приміщенні МАЛІЖ був обладнаний невеликий конференц-зал, сформована виставка творчого доробку «маліжан», бібліотечка з виданими творами юних письменників і журналістів. Та самим провести капітальний ремонт приміщень не вистачило сили. Самотужки відремонтували тільки одне, де… почали навчатися місцеві учні, бо іншого місця не мали. Музейну експозицію довелося перенести в коридор. Керівництво МАЛІЖ звернулося за допомогою до голови Закарпатської ОДА Олега Гаваші, котрий порекомендував відділу освіти Міжгірщини в 2008 році провести ремонт усіх приміщень Рекітської школи,  а після його завершення передати Малій академії гідне приміщення для Дитячого музею літератури і журналістики, залишивши собі для подальшого використання один клас сільської школи. Але ця проблема досі не вирішилася.

   Та фестиваль, дякуючи завзяттю директора Міжгірського професійного ліцею, розгортався. Весело щебетали дівчатка, на щічках яких були вималювані красиві сузір’я з трьох квіточок. Наносили на свої твори останні мазки старші й зовсім юні художники, трепетно чекаючи суворої експертної оцінки знаних митців Василя Вовчка та Олександра Сидорука. Чимало з них тіснилося біля комунікабельного заступника директора Василя Фурдя, який сам — неабиякий митець від Бога. Адже виготовляє навіть старовинні музичні інструменти — трембіти. Побачивши це, хлопчик із Теплодара Одеської області захотів післяшкільне навчання продовжувати лише тут. Бо дух є на Міжгірщині,  спадкоємність поколінь. Скажімо, керівник музею в ліцеї Марія Белень організувала колоритний непересічний осередок старовини, розмістивши тут навіть повний вигляд селянської хати вже історичних часів.

    Цьогорічними конкурсантами фестивалю стали юні літератори і журналісти, художники і фотомитці, виконавці авторської пісні. Вони, за словами одного з проректорів МАЛІЖ Василя Дерича, представляють Польщу, Росію, США, Канаду, Крим, Полтавську, Чернівецьку, Рівненську, Київську, Львівську, Волинську, Одеську і, звісно, Закарпатську області. До слова,  Закарпатський обласний осередок громадської організації “Фронт змін” посприяв участі у фестивалі талановитим дітям Ужгорода і Ужгородського району.   

     Чотири дні у мальовничому Міжгір’ї відбувалося неповторне і захоплююче творче дійство. Піднесеного настрою додавали троїсті музики, а також фестивальна хода врочистим селищем усіх учасників та організаторів фестивалю до пам’ятника патріарха української літератури Тарасу Шевченку, місцевому сподвижнику Василю Гренджі-Донському та воїнам, котрі полягли в жорстоких боях Другої світової. Туди поклали вінки та квіти. Прикрашали, поміж засіданнями секцій, молодіжно-дитячий форум своїми виступами господарі свята — юні обдарування Міжгірщини народними співанками, експромтами-віншуваннями. Дві днини в актовому залі Міжгірських райдержадміністрації та райради лунали вірші, прозові твори, авторські пісні, виконувалися театралізовані та хореографічні композиції. У Міжгірському професійному ліцеї працювали майстер-класи, відбувалися конкурси в номінаціях журналістики і шкільної преси, художнього фото і малюнка, сценічного та авторського виконання. Юнь мала змогу поспілкуватися зі знаними творчими авторитетами — головою обласної організації НСЖУ Дмитром Воробцем, її секретарем Василем Чижмарем, митцями Василем Вовчком та Олександром Сидоруком, журналістами Іриною Гармасій та Василем Пилипчинцем, майстрами красного письменства Срібної Землі Василем Кузаном та Василем Горватом тощо.

   На подвір’ї повсякчас курилася польова кухня. Їли добру просту кашу, пили чай, настояний на гірських неповторних травах, що не поступаються тибетським.

   Про хід фестивалю оперативно повідомляла радіостудія ліцею «Червона калина», створення якої спонсорував сам В.Тарчинець. Позивними радіостанції були перші ритми пісні «У трембітоньку заграю…». Дехто читав свою академічну газету «Сузір’я» біля справжнього рукотворного водоспаду в кабінеті лісового господарства. Велике захоплення ліцеїстів викликало, що перше місце серед художників старшої групи посів їх «однокашник» Юрій Шкрюба. Серед відзначених є чимало обдарувань — Ірина Романишена (Полтава), Катя Стрижак (Ужгород), Богдан Сопко (Міжгір’я), Карина Теліга (Ужгород), Анастасія Коровай (Рівне), Оля Шабела (Мукачево), Анастасія Ковтун (Одещина), Надя Мисаковець (Рівненщина), Валерія Дюдя (Міжгір’я) та багато-багато інших.

   Наснажуйтеся ж і далі з чистих митецьких джерел, що б’ють кришталево в долині, що мрійно виколисує селище Міжгір’я в долонях зеленавих гір. Щастя вам!

Василь ЗУБАЧ                                                               http://p-karpaty.com