На це сакраментальне  питання і спробував відповісти  А.Яценюк. Він запропонував три принципові зміни до чинної Конституції якраз по технології можливих конституційних змін. У сучасній складній техніці (особливо в озброєнні) є так звані “запобіжники від дурня”. Ці агрегати унеможливлюють несанкціоноване втручання вглиб механізму, неправильне його використання, в результаті якого він міг би вибухнути чи завдати іншої шкоди. Без таких запобіжників сучасна техніка була би джерелом постійної небезпеки і для користувачів, і для їхнього оточення. Зараз же все суспільство відчуває подібну небезпеку від чисельних спроб багатьох партій і окремих політиків переписати Конституцію виключно під себе. Ці дискусії навколо Конституції давно вже нагадують дитячі ігри з сірниками. Те, що пожежа ще не спалахнула, це виключно щасливий збіг обставин, бо ніяких особливих “запобіжників від дурня”  в нашій Конституції наразі немає. В принципі таку роль мали би виконувати шість статей її ХІІІ розділу “Внесення змін до Конституції України”, але вони не змогли нещодавно завадити Ю.Тимошенко і В.Януковичу  ледь не здійснити докорінну ревізію всієї Конституції. Тому потрібні додаткові норми. Всяку пожежу легше не допустити, ніж потім її гасити.   

По-перше, А.Яценюк вважає, що будь-які конституційні зміни мають здійснюватися виключно після всеукраїнського референдуму з відповідного питання. Ця норма унеможливить келійне переписування Конституції у стінах парламенту, як це пробували зробити минулого місяця. І хоч тоді врешті-решт редактори Конституції не дійшли згоди, перспектива подібних кулуарних ревізій все ж залишається. Дуже висока імовірність, що майбутній президент України (кого б не обрали на цю посаду) спробує переписати Основний Закон під себе. Норма про обов’язковий попередній референдум у такому випадку (з подальшою імплементацією його результатів у парламенті) стала би запобіжником для узурпації влади. Зрозуміло, що народ на референдумі не проголосував би за те, щоб президента обирали не всенародно, а у парламенті. Тому раціональне зерно в ідеї А.Яценюка лежить просто на поверхні. Що ж стосується конкретних формулювань,  то вони мають бути вивірені фахівцями з конституційного права, заради чого зараз і проводяться подібні круглі столи по всій Україні. 

По-друге, законопроект про зміну Конституції подається Президентом після референдуму до парламенту. Якщо Верховна Рада не проголосує за такий законопроект, це стає підставою для розпуску парламенту.  Ідея не нова, її пробував реалізувати ще Л.Кучма.  Проходження такої норми через парламент дуже малоймовірне. По суті, вона різко посилює Президента, частково повертаючи йому ті, важелі впливу на парламент, які він втратив після конституційної реформи 2004 р. Філософію тут закладено доволі глибоку. З одного боку, посилення президентської влади в умовах, коли державотворчі процеси ще не увійшли  др. стабільної фази, цілком необхідне. Тим більше це назріло за нинішньої фінансової кризи і загострення геополітичної ситуації навколо Україні.  З іншого боку, всенародний референдум настільки гостра політична зброя, що використовувати її доведеться максимально обережно. Адже проводити його доведеться максимально коректно, щоб результати були визнані міжнародною спільнотою. Навряд чи дуже сильна зброя, котру може отримати Президент в разі реалізації даної ідеї, буде ним активно використовуватися. Але якщо такий Дамоклів меч висітиме над головами нардепів, це може бодай трохи стишити ту вакханалію, яку вони зараз чинять у парламенті, лобіюючи закони під конкретні фірми, займаючись дерибаном бюджету, збільшуючи видатки на своє утримання тощо. Дана ідея є певним запобіжником проти парламентської сваволі.   

            По-третє, А.Яценюк пропонує доповнити Конституцію нормою про те, що строк повноважень органів державної влади, їх посадових осіб, в тому числі Президента, не може бути продовжений. Як відомо, ще нещодавно активно обговорювалася ідея продовжити каденцію Верховної Ради (а отже опосередковано і строк діяльності уряду) ще на два роки додатково до нинішніх п’яти. Це було розцінено багатьма представниками громадськості і особливо політикуму як спроба узурпації влади і викликало рішучі заперечення. Але жодних гарантій, що до такої ідеї не повернуться знов, все-таки не існує. Тому такий третій запобіжник є далеко не зайвим. Окрім суто правових підстав, це диктується і політичною доцільністю на даному етапі історичного  розвитку України. В.Пащенко на круглому столі наголосив, що у молодих демократіях типу України вибори доречно проводити якомога частіше, це примушує політичну еліту швидше оновлюватися, робить її креативнішою і більш відповідальною перед народом. Це стабільна Франція може дозволити собі обирати президентів аж на сім років. В Україні ж навіть п’ятирічний термін видається завеликим – достатньо було б і чотирьох років, як це було ще до прийняття чинної Конституції. Те ж саме стосується і повноважень рад усіх рівнів. Принаймні, ні про яке збільшення строку їх повноважень не може бути й мови. Поки не сформується справді державотворча еліта, нинішній політичний істеблішмент треба якомога частіше пропускати через процедуру виборів.   

            Три пропозиції А.Яценюка викликали  чималий резонанс у суспільстві, перш за все в експертному середовищі. Круглий стіл аж ніяк не був якимось “одобрямсом”. Навпаки, емоції часто аж зашкалювали, а від градусу полеміки дрижали шибки. Пояснюється це тим, що в Конституції кожне слова і навіть кома мають особливу вагу. Тому ставлення експертів до кожної з трьох пропозицій було максимально прискіпливим. Результатом такого обговорення має стати оптимізація всіх формулювань. Напевно, у формулюванні першої пропозиції доречно говорити не про “попереднє погодження” конституційних змін на референдумі, а знайти більш коректний термін. У третій пропозиції, мабуть, слід говорити не про виклад 6-ої статті Конституції у новій редакції, а про її доповнення новою частиною при збереженні двох старих. Учасники круглого столу подали оргкомітету свої ртсьмові пропозиції і з ряду інших питань. В цілому розмова вийшла непростою, але таки результативною. Хочеться вірити, що це було не тільки  коливання повітря, а що вдосконалення Конституції таки буде здійснено. 

Сергій ФЕДАКА.