Валерій Мурга: "Вже ніхто не скаже, що наші гори лисі..." - 29 Декабря 2009 - Новини Закарпаття та Світу
Главная » 2009 » Декабрь » 29 » Валерій Мурга: "Вже ніхто не скаже, що наші гори лисі..."
09:39
Валерій Мурга: "Вже ніхто не скаже, що наші гори лисі..."

Валерій Мурга про галузеві проблеми, уроки кризи і плани на 2010-й. Закарпатські лісівники поволі оговтуються після нокауту, якого галузі завдала криза. Впродовж усього року практично не було попиту на продукцію наших держлісгоспів, в результаті чого обласне управління лісового та мисливського господарства завершує рік із боргами. Проте не без оптимізму. Про підсумки року, що минає, і плани на 2010-й "Замку" розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.

З двох відсотків експорт зріс до десяти

– Такого важкого року, як 2009-й, не пам’ятаю, відколи працюю у галузі лісового господарства, – каже Валерій Мурга. – Цього року нам було дуже важко. По-перше, йшла ліквідація наслідків минулорічного паводку, який наробив багато шкоди, зокрема і в лісі. Це забрало багато часу і зусиль. Але я задоволений, бо все, що мали зробити, виконали на сто відсотків. Закарпаття, напевно, єдина область України, в якій відновлені всі пошкоджені паводком об’єкти. Загалом це обійшлося у 15 мільйонів 867 тисяч гривень. Єдиний плюс, що на відновлювальні роботи нам через Державний комітет лісового господарства виділили більше десятка одиниць серйозної техніки – японські екскаватори, КРАЗи, які вже зараз використовуємо при ремонті і будівництві нових лісових доріг.

– Ліквідація наслідків паводку – це перше. А друге?

– Фінансово-економічна криза, яка зачепила не тільки Україну, а й усю Європу. З початку року надзвичайно впав попит на деревину. І так і не виріс до кінця року. Загалом фінансові показники нашої роботи за рік, вважаю, непогані – трохи не дотягуємо до виконання плану. Але причина якраз у тому, що букова деревина цього року майже зовсім не користувалася попитом ні на зовнішніх, ні на внутрішньому ринках. До всього цього на початку року ще й уведено правила рубок головного користування, до виконання яких ми сьогодні повністю не готові. Але це вже залежить від інфраструктури, від стану мережі доріг, які маємо в лісовому фонді.

– Отож, підприємства лісової галузі завершують рік з боргами?

– Наразі маємо недоїмку до бюджету і до Пенсійного Фонду, але вже нема заборгованості по зарплатах. Платежі розстрочено і, думаю, до середини першого півріччя наступного року наші підприємства ввійдуть у стабільний ритм роботи. Загалом відзначу, що криза змусила нас працювати активніше, шукати нові варіанти. Раніше Закарпаття майже не експортувало деревину. Ми продавали її нашим підприємствам. Благо, попит був таким, що всю продукцію, яку виробляли лісгоспи, мали можливість реалізовувати в межах області. Відповідно, на експорт припадало лише 2 % від загального обсягу реалізації. Зараз він уже становить 10 %, а наступного року, гадаю, наростимо його до 30 %. Але не більше. Бо за будь-яких обставин продукцією першочергово забезпечуватимемо вітчизняного виробника. Хоча багато говорять, що експортувати більш економічно вигідно, що це суттєва економія на сплаті ПДВ, більші прибутки. Але я вважаю, що маємо бути патріотами свого краю. Тому треба насамперед підтримувати своїх виробників і створювати на Закарпатті робочі місця.

– Але зараз із цим проблема: здається, у Великому Бичкові через зупинку деревообробного підприємства майже півтисячі людей стають на біржу праці...

– Це велика проблема. Я б сказав, що половина підприємств, які переробляли бук, зупинилися. Тільки підприємство "Ено", хоч і зменшило обсяги, але працює потужно і стабільно. Знаю, що його керівник має намір невдовзі все-таки вийти на обсяги минулих років, тобто переробляти понад сто тисяч кубометрів деревини. Для наших лісгоспів це буде надзвичайно суттєва підтримка. Вже починають працювати хустські фірми "Енран" та "Леда-С", які півроку практично простоювали. Але дуже шкода, що потужне підприємство "Сведвуд" у Великому Бичкові, яке купувало від наших лісгоспів по 70-80 тисяч кубометрів деревини щороку, не працює. Наскільки мені відомо, воно чи то продається, чи то у стадії ліквідації.

Вже ніхто не скаже, що наші гори лисі

– Чи правда, що з наступного року ваше управління відатиме ще й агролісами? Чув, що є таке рішення Києва.

– Є розпорядження Кабінету Міністрів про передачу не тільки агролісів, а й лісів усіх інших користувачів в одну систему – Держкомлісу. Скажу відверто: для нас це буде зайвим тягарем. Треба брати на себе нові проблеми і ламати голову, як їх вирішувати. Але, якщо мислити по-державницькому, то вважаю це рішення правильним. Якщо є державний ліс, то він має бути не в приватній чи комунальній, а саме в державній власності. Гадаю, наприкінці січня – на початку лютого наступного року буде напрацьовуватися схема передачі нам лісів інших користувачів.

– Не так давно Юрій Луценко зробив сенсаційну заяву про приватизацію 20 тисяч гектарів лісів на Рахівщині. Хотілося б із цього приводу почути позицію вашого управління.

– Ніхто нікому землю чи ліс не віддавав. Є надані в користування мисливські угіддя, які на цей період були вільні, або резервні, як ми їх називаємо. Громадська організація (наголошую, що мова не йде про фізичних осіб чи приватні структури) висловила прохання надати в користування мисливські угіддя. Наше управління не в праві приймати таке рішення, ми можемо тільки підготувати матеріали. Що й зробили. Подали їх на розгляд сесії обласної ради, а вже депутати проголосували "за". Рішення детально проаналізоване і юристами управління, і їх колегами з обласної адміністрації та облради. Наразі триває кримінальна справа. Якщо знайдуть якісь порушення, будемо розбиратися. Але особисто я вважаю, що все зроблено згідно з чинним законодавством.

– А яка думка Голови Державного комітету лісового господарства пана Тимошенка?

– Наступна: якщо немає порушень чинного законодавства, то й нема про що говорити. Наразі в Україні розпорядженням Кабінету Міністрів призупинено надання у користування лісових мисливських угідь, поки не буде відпрацьована чітка схема цього процесу. А стосовно Закарпаття, то зауважу, що в області є декілька користувачів мисливських угідь. Це і УТМР, і громадські організації "Українське товариство "Лісівник", "Говерла", "Берегуйфолу" тощо. Ми з ними завжди нормально співпрацювали. Якщо ж десь хтось каже, що людям не можна зайти в ліс, бо там мисливське угіддя, то це, звичайно, абсурд. Є закон "Про мисливське господарство", за яким контроль залишається за нашим управлінням. І наші підприємства, повірте, його ведуть.

– Як оціните співпрацю з проектом FORZA? Здається, він завершує свою роботу на Закарпатті...

– Спільно з цим швейцарсько-українським проектом ми зробили дуже багато корисного. Не говоритиму про матеріальні моменти – допомогу нашим підприємствам технікою, фінансами, інноваційними продуктами. Закарпаття за його підтримки стало першою і, здається, дотепер єдиною областю в Україні, яка має сертифікат якості ведення лісового господарства. Тобто Європа визнає наше господарювання у лісі. Ми успішно пройшли 4 аудити, коли на Закарпаття приїжджали експерти і з Південної Африки, і з Польщі, і з Голландії. Звичайно, не обходиться без зауважень, певні моменти треба відпрацьовувати і виправляти. Але це нюанси.

Другий момент – із допомогою проекту FORZA ми зрозуміли, що таке рубки переформування. Я б сказав, що відбувся певний перелом у свідомості лісівників. Тепер чітко визначено: будемо йти європейським шляхом, господарювати так, аби завжди залишалася покрита лісом площа. І вже ніхто, а в лісовій справі, я бачу, розуміються всі (іронізує, – Авт.) не казатиме, що наші гори лисі. Мені шкода, що проект FORZA згортає роботу, що він на стадії завершення. Бо і я, і керівники Держкомлісу упевнені, що за останні роки не було проекту, який зробив би для українського лісового господарства так багато, як FORZA.

Раніше були "розборки", зараз – тісна співпраця

– Валерію Івановичу, у лютому буде 5 років, як ви очолили управління. Можете підвести короткі підсумки своєї п’ятирічки? Важко працювалося?

– Так одразу і не пригадаєш, стільки всього було, – сміється. – Однозначно, не можна казати, що бодай якийсь період працювалося легко. Взагалі я вважаю, що, коли людина ставиться до своєї роботи з любов’ю і хоче бачити результат, то їй ніколи не буває легко. Я і моя команда завжди старалися працювати якнайкраще, з найбільшою користю для закарпатців і для всього нашого лісового господарства. Головний показник нашої успішності, це зростання зарплати. За ці 5 років вона якраз десь у 5 разів і виросла. Хоч усе ще не така, як хотілося б.

– За 5 років управління неодноразово відстоювало свою позицію на найвищому державному рівні, коли виникали спірні, конфліктні ситуації. Ви відчували підтримку обласної влади?

– На всі сто відсотків. Відверто кажучи, мені здається, що такої тісної співпраці з обласною владою і такого нормального розуміння наших проблем керівниками краю не було ніколи. Це правда, то я не для красного слівця говорю. Пам’ятаю, коли був директором "Хустського лісгоспу", нас збирали при попередній владі і в управлінні, і в обласній адміністрації. Знаю, які там були "розборки". А зараз нас розуміють. І найголовніше, що хочуть вислухати й почути. Влада дає нам можливість пояснити своє бачення і потім включається у процес роботи, допомагає. Завжди, коли ми можемо нормально пояснити, що хочемо і як це бачимо, нас підтримують.

– З огляду на це, цікаво, які завдання ставите перед собою на 2010 рік?

– Перше – ліквідувати заборгованість перед державним бюджетом та пенсійним фондом. Друге – максимально ефективно використовувати кожен кубометр деревини, який заготовляється на Закарпатті. Третє – повернутися до програми "Ліси України", зокрема в питанні будівництва лісових доріг. Понад сто кілометрів лісових доріг ми вже зробили за державні кошти, стільки ж – за власні кошти наших підприємств. Але цього ще замало.

Ще одне завдання – повернення до побічного користування лісом. Наразі шукаємо місця збуту. Колишні консервні заводи розвалилися і ми будемо виходити з цим продуктом за кордон. Шукаємо партнерів за кордоном – в Австрії, Італії, Швейцарії. З часом, упевнений, все налагодиться. Головне, що в наших лісах достатньо і грибів, і ягід, і лікарських рослин.

Ну і, звичайно, найголовніше завдання – охорона лісу. Наразі в нас створена спеціальна група, яка має транспорт і виїжджає на рейди. Але треба зробити кілька таких бригад. Враховуючи ті соціальні проблеми, які зараз маємо в країні, мусимо особливо пильно охороняти наші ліси.


Ярослав Світлик
Категория: Закарпаття | Просмотров: 292 | Добавил: foto-uzh | Теги: Мурга, ліс, мисливський, лісовий, Закарапття | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 1
1 Вася Перечин   (30.12.2009 12:19)
Мурга злодій і він має сидіти. Вшиткий ліс з Закарпаття вивозиться через нього, ву вже тулько накрав, шо можна усе Мукачево двічи деревяними заборами перекрити. козел!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]