Роберт Бровді: «Повноцінний розвиток Закарпаття неможливий без урахування інтересів національних спільнот» - 26 Декабря 2009 - Новини Закарпаття та Світу
Главная » 2009 » Декабрь » 26 » Роберт Бровді: «Повноцінний розвиток Закарпаття неможливий без урахування інтересів національних спільнот»
11:32
Роберт Бровді: «Повноцінний розвиток Закарпаття неможливий без урахування інтересів національних спільнот»
  Роберт Бровди   Щоразу  напередодні президентських виборів, невід’ємною  складовою програм  кандидатів є їхня позиція у міжнаціональному, мовному і релігійному  питанні. Зрештою, це й недивно, оскільки Україна історично сформувалась як багатонаціональна держава з регіонами, що вирізняються своїми релігійними, мовними, культурними і навіть, ментальними традиціями. До таких регіонів, безумовно, належить і Закарпаття, де  століттями разом проживають представники більше 100 національностей і народностей. Окрім суто економічних чи соціальних проблем їх, безумовно, хвилюють і питання  національно-культурного розвитку, освіти, статусу рідної мови. Якими є програмні засади у цій сфері кандидата в Президенти Арсенія Яценюка та очолюваної ним політичної сили, ми вирішили дізнатись у  керівником обласної організації партії «Фронт Змін» Роберта Бровді.
       Роберте Йосиповичу, виходячи з теми нашої бесіди, перше питання одразу ж по суті – яку позицію займає кандидат у Президенти України і лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк у питанні міжнаціональних відносин та реалізації прав національних меншин?
     У передвиборчій програмі Арсенія  Яценюка «Новий Курс» міститься  ключова теза – багатонаціональність та багатокультурність України є найціннішим ресурсом і головною передумовою для її успішного розвитку. Іншими словами, не вирішивши питання якісного забезпечення прав та інтересів усіх народів, що проживають у країні, не створивши умов для повноцінного життя громадян будь-якої національної і мовної належності, Україна не має майбутнього, як сучасна, європейська держава. Друге принципове положення програми Арсенія Яценюка – недопустимість будь-яких форм дискримінації за національними, мовними або релігійними ознаками, а також жорсткість і невідворотність покарання за порушення прав людей у цій сфері. Однак зауважу, що втілення названих положень, стане можливим за однієї, дуже важливої умови.
     Якої  саме?
     За  наявності сильної, самодостатньої, розвиненої в усіх відношеннях держави, якою нинішня Україна, на превеликий жаль, аж ніяк не являється. Перебуваючи зараз у стані глибокої економічної та соціальної деградації, маючи показники якості й тривалості життя на рівні відсталих країн «третього» світу, наша держава не в змозі забезпечити повноцінний розвиток навіть титульної української нації. Не кажучи вже про громадян інших національностей. Бідна і слабка держава не здатна подолати штучні мовні розколи. У неї критично не вистачає коштів на освіту і культуру. Вона не спроможна зробити так, аби право національних менших здобувати освіту рідною мовою не вступало у конфлікт з необхідністю володіти державною мовою. Як наслідок, у нас роками тривають дискусії, яка мова - українська чи російська, більше дискримінована. Які телеканали потрібно транслювати і якою мовою дублювати фільми. 
     Але ж у програмі Яценюка  сказано, що в нашій  країні має бути єдина  державна мова –  українська. Це ж  можна зрозуміти  і так, що мовної проблеми в Україні з  його точки зору не існує?
     Арсеній Яценюк не заперечує існування невирішених  мовних проблем, а виступає проти  політичних спекуляцій на цю тему. Погодьтеся, це різні речі. У нас, наприклад, перед  кожними виборами обіцяють зробити  російську мову другою державною. А  після виборів, «підігрівши» частину суспільства - спокійно про це забувають. Так зване «мовне питання» просто перетворили на якусь ідеологічну страшилку. Насправді, російська мова і так де-факто є другою мовою міжособистісного спілкування в Україні. У нас на Закарпатті російською мовою також традиційно спілкуються між собою представники різних національностей – угорці, румуни, словаки, українці, росіяни. Дуже багато закарпатців взагалі вільно розмовляють на двох-трьох мовах. І на побутовому рівні з цього ніхто не робить проблему. Тому суть не у формальному статусі мови, а в його наповненні. Якщо ж відповідати на Ваше питання по суті, то Арсеній Яценюк дійсно виступає за єдину державну українську мову. Але при цьому, чітко наголошує, що українська мова буде розвиватися й по-справжньому набуде статусу державної лише за умови реального, повноцінного, а не для «галочки», державного захисту російської та інших національних мов. Наступний принциповий момент, – наша політична сила категорично виступає проти будь-яких форм волюнтаризму, адміністративного примусу чи нав'язування у мовному питанні. Для того, щоб українську вивчали і знали усі жителі країни, незалежно від національності, потрібно не змушувати, а заохочувати. Це наші базові принципи у мовній політиці.
     Ви  згадали про проблеми з освітою на рідній мові представників національних меншин? Про що конкретно йдеться?
     З одного боку, держава ніби гарантує представникам національних спільнот можливість навчати дітей рідною мовою. А з іншого боку – не може забезпечити цю можливість матеріальною базою, якісними навчальними програмами, перекладеними і адаптованими підручниками, достатньою кількістю фахівців-педагогів. Багато нарікань, особливо серед угорської спільноти краю, викликає затверджена у минулому році Міністерством освіти і науки програма поліпшення вивчення української мови у школах національних меншин. У ній  за красивою назвою і благородною метою, криється форсоване впровадження двомовності у базові предмети й відмова від подальшого перекладу і друку підручників національними мовами. Простіше кажучи, діють за принципом обмеження і примусу. Але ж батьки і самі учні національних шкіл усвідомлюють необхідність знання державної мови. Вони хочуть її знати.  І в цьому їм слід сприяти. Натомість, у міністерських чиновників  ніяк не дійдуть руки до розробки адаптованих програм вивчення української мови у національних школах саме як державної, а не рідної. Адже зрозуміло, що учні таких шкіл живуть у власному мовно-етнічному середовищі і об’єктивно не можуть вивчати українську мову за однаковою методикою з тими, для кого вона є рідною. Звідси виникають серйозні проблеми при вступі до вузів.   
     Маєте на увазі зовнішнє незалежне оцінювання?
     Саме  так. Зараз виходить, з якою б мовою  навчання школу ти не закінчив, зовнішнє незалежне оцінювання, або по простому – тестування, маєш складати виключно українською. Хіба не очевидно, що учень, який базові предмети вивчав, наприклад, угорською чи румунською мовами, перебуває у нерівних умовах з випускниками українських шкіл? Навіщо створювати такі проблеми? У зв'язку з цим, хочу нагадати, що коли виникла серйозна конфліктна ситуація із ЗНО в Криму, де багато дітей об'єктивно не володіють українською, саме Арсеній Яценюк відкрито виступив за складання тестів на рідній для учнів мові. Більше того, він запропонував на певний період продовжити експеримент з тестуванням на рідній мові учнів у всіх  регіонах країни з багатонаціональним населенням. Переконаний, що саме такий вихід з ситуації буде прийнятним і для національних спільнот Закарпаття. Держава, яка дбає про внутрішній мир і міжнаціональне порозуміння, має бути зацікавленою, щоб якнайбільше випускників національних шкіл здобували вищу освіту саме в Україні. І могли повністю реалізувати себе вдома. А не чекали першої ліпшою нагоди, аби виїхати вчитися і працювати закордон.
     Що  ж, Вашу позицію у  мовній та освітній сфері ми з’ясували.  Давайте поговоримо про таку важливу  для Закарпаття тему, як європейська перспектива  України. Наш регіон межує  з чотирма  державами ЄС і  для закарпатців, особливо для угорців, словаків, румунів Європа і європейський спосіб життя, дуже близькі поняття. Політичні опоненти Яценюка вбачають у його програмі відмову від курсу України на вступ до Європейського союзу. Як Ви це прокоментуєте?
     Позиція Арсенія Яценюка і партії «Фронту Змін» у питаннях взаємовідносин України з ЄС дуже чітка, послідовна і прагматична. Останні роки про європейську перспективу України дуже багато і красиво говорять з високих трибун. Але ніхто не дає конкретних відповідей, як її досягти. Одних гасел і бажання замало щоб стати повноправним членом ЄС. Запросять нас туди лише в тому випадку, якщо ми станемо самодостатньою державою, що відбулася. Коли ми хоча б наблизимося до Європи за рівнем загального розвитку і стандартами життя.  Арсеній Яценюк відкрито заявляє, що Україна приречена рухатися шляхом до цих стандартів і готова у будь-який момент до переговорів про вступ до ЄС. Але доки цей момент настане, він пропонує невідкладну співпрацю з Європейським союзом за кількома ключовими напрямами. Перший – це зона поглибленої вільної торгівлі з ЄС (вільне переміщення капіталів, товарів і послуг). Другий – вільне переміщення громадян України територією ЄС. Третій – спільні проекти в економічній, політичній і культурно-гуманітарній сферах. Кожен з названих напрямів життєво близький і корисний не лише закарпатським угорцям, словакам, румунам, але й мешканцям понад третини населених пунктів краю, на які поширюється дії угод про місцевий прикордонний рух з Угорщиною та Словаччиною. Втім, найкраще позицію політика характеризують його реальні справи. Тому варто нагадати, що саме у період головування Арсенія Яценюка у Верховній Раді була ратифікована й підписана угода між Україною і ЄС про спрощення візового режиму.
     Отже, підсумовуючи нашу розмову, можна зробити  висновок, що партія «Фронт Змін» у своїй діяльності серйозно враховуватиме багатонаціональний фактор  Закарпаття…                         
     Абсолютно вірно. І це не данина політичній кон’юнктурі. Наша партія усвідомлює і чітко заявляє  – забезпечити якісний розвиток Закарпаття неможливо без вирішення соціальних, освітніх, культурно-мовних проблем всіх національностей, що проживають на його теренах. З іншого боку, так само неможливо вирішувати вказані проблеми без активної участі представників самих національних меншин. Тому приділяємо серйозну увагу розвитку наших партійних структур у місцевостях їхнього компактного проживання. Більше того, запропонована «Фронтом Змін» система відкритих партійних списків на наступних виборах до місцевих рад, дозволить національним спільнотам краю отримати через нашу політичну силу гідне представництво в органах влади всіх рівнів.
Категория: Закарпаття | Просмотров: 273 | Добавил: foto-uzh | Теги: релігія, міжнаціональність, питання, мова, Закарпаття, Роберт Бровді, Розвиток | Рейтинг: 4.0/4
Всего комментариев: 1
1 Aurum   (19.01.2010 00:03)
Зачётная вышиванка!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]