Роберт Бровді: «Новий курс» Арсенія Яценюка дає відповідь на ключове питання майбутнього України» - 19 Ноября 2009 - Новини Закарпаття та Світу
Главная » 2009 » Ноябрь » 19 » Роберт Бровді: «Новий курс» Арсенія Яценюка дає відповідь на ключове питання майбутнього України»
15:10
Роберт Бровді: «Новий курс» Арсенія Яценюка дає відповідь на ключове питання майбутнього України»
Роберт Бровді        Минулого  тижня в Ужгороді відбулася презентація  передвиборчої програми кандидата в Президенти Арсенія Яценюка  «Новий Курс». Відкриваючи  з цього приводу прес-конференцію для представників крайових ЗМІ, керівник регіонального осередку «Фронту Змін» Роберт Бровді  повідомив, що 12 жовтня ц.р. громадська ініціатива Арсенія Яценюка офіційно набула статусу політичної партії, тому «Новий Курс»  слід сприймати і як програмний документ новосформованої політичної сили.

           Упродовж майже годинного спілкування з журналістами, Роберт Бровді досить ґрунтовно виклав ключові позиції «Нового Курсу» Арсенія Яценюка. Хоча, як зізнався сам лідер закарпатського осередку «Фронту Змін», однієї презентації явно замало аби деталізувати й аргументувати усі положення програми. Враховуючи те, що головні постулати, з якими йде на президентські вибори Арсеній Яценюк, уже відомі широкому загалу, а також скориставшись сприятливою нагодою, ми вирішили поспілкуватися з Робертом Бровді після прес-конференції і більш поглиблено з’ясувати деякі позиції «Нового Курсу».

  • Роберте Йосиповичу, під час презентації Ви наголосили на принциповій відмінності «Нового Курсу» Арсенія Яценюка від програм інших кандидатів – людям розповідається не те, що вони хочуть чути, а те, що потрібно зробити.  У чому проявляється ця відмінність?
  • Найперше,  у «Новому Курсі» немає соціального популізму і демагогії. Немає обіцянок одразу після виборів підвищити якійсь окремій категорії людей зарплати і пенсії, чи знизити у якійсь одній галузі податки. Образно кажучи, Яценюк не пропонує людям халву і пряники. Він не каже, що наступного дня після обрання президента, країна проснеться щасливою і заможною. Він пропонує чітку й системну програму модернізації держави, яка важкою працею та спільними зусиллями Президента, всіх рівнів влади і простих людей дозволить вивести Україну з глибокої прірви.               
  • Арсеній Яценюк у своїх інтерв’ю не раз відзначав високі стандарти, досягнуті радянською медициною. І в передвиборчій програмі він наполягає саме на бюджетній основі вітчизняної системи охорони здоров’я.  Чи не є це спробою просто скопіювати радянські зразки на сучасну медицину?
  • Ні про яке сліпе копіювання чи бездумне перенесення чужого досвіду мова не йде. Навпаки, система охорони здоров’я, яку пропонує Арсеній Яценюк є дуже чіткою і максимально наближеною до наших реалій. Це – дворівнева система, основу і пріоритет якої складає базова, загальнодоступна, бюджетна медицина у сфері надання першочергових (ургентних) послуг. Крім цього, визначається додатковий перелік найнеобхідніших медичних послуг, які надаються усім і виключно безкоштовно. Другим рівнем являється страхова і платна медицина, яка фінансується не за рахунок бюджету, а за рахунок страхових внесків людей. Іншими словами – люди з низькими доходами отримують безкоштовну медичну допомогу, а ті хто в змозі заплатити -  оплачують її у повному обсязі. Таким чином, реалізується принцип соціальної справедливості - той, хто багатший, платить за того, хто бідніший.

        Важливим моментом є запропонована Яценюком зміна моделі бюджетного фінансування медичної галузі. По-перше, це перенесення фінансування з галузевого на місцевий рівень, тобто на рівень конкретної лікарні і медичного закладу. По-друге, заміна фінансування умовних ліжко-місць, фінансуванням конкретної медичної послуги конкретній людині, яка формується за так званим медичним стандартом і протоколом. По-третє, рішуче подолання корупції, зловживань та розкрадання бюджетних коштів в процесі закупівлі медичного обладнання і ліків. Що стосується використання радянського досвіду, то тут важливо зберегти і відновити хіба що ті речі, які довели свою ефективність. До прикладу, систему профілактики і ранньої діагностики захворювань, одним із елементів якої було обов’язкове проходження усіма громадянами щорічного профілактичного огляду.

        Загалом дворівнева система медицини, яку пропонує Яценюк, успішно реалізується у багатьох країнах, зокрема в Канаді.

  • У програмних виступах Яценюка поряд з медициною завжди згадується освіта. Але згадується як правило «через кому». Поясність будь-ласка, що конкретно пропонує «Новий Курс» Арсенія Яценюка для вітчизняної освіти?
  • Насамперед, ведучи мову про освіту, треба мати на увазі, що рівень письменності і освіченості українців є зараз єдиним показником згідно звітів ООН та міжнародних організацій, за яким Україна ще залишається серед високорозвинутих країн світу. У нас рівень охоплення населення освітою поки що навіть вищий ніж в окремих країнах ЄС  - Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччини. Тому головне, за що виступає Арсеній Яценюк – це не допустити деградації та остаточного розвалу системи освіти через непродумані, хаотичні реформи та штучне запровадження чужих, далеко не кращих стандартів освіти. Щодо конкретних заходів, то вони зосереджуються в наступному. Перше – в системі початкової і середньої освіти ліквідувати прірву між сільськими та міськими школами в умовах, рівні та якості навчання; підвищити рівень інформатизації та матеріального забезпечення шкіл; підняти матеріальний і статусний рівень вчителя. Друге – це відновлення системи професійно-технічної освіти, адаптованої до сучасних потреб української економіки у висококваліфікованих робітничих кадрах. Третє – скорочення і оптимізація мережі вузів, ліквідація диспропорцій у підготовці спеціалістів (щоб за державне замовлення не готували переважно «юристів» та «економістів», які поповнюють армію безробітних), перетворення вузів з фабрик по штампуванню дипломів у конкурентні заклади європейського типу, де діють всі, а не вибіркові принципи Болонської системи.
  • Після оприлюднення програми «Новий Курс» окремі політологи почали закидати Яценюку пропагування так званого «національного ізоляціонізму», маючи на увазі проголошену ним відмову від чіткої орієнтації на будь-які зовнішні центри впливу (ЄС, НАТО, СНД, Росія)?
  • Насправді, ці закиди не мають жодних підстав. Навіть навпаки, замість того, аби вперто прагнути до когось приєднатись (на Заході чи на Сході), аби принизливо проситись туди, де нас ніхто не чекає і навіть відверто вказує на двері, Яценюк пропонує українцям самим виступити ініціаторами нових інтеграційних та міждержавних проектів, подолавши тим самим комплекс меншовартості. Але для цього потрібно чітко усвідомлювати, що крім нас самих наші внутрішні проблеми ніхто ззовні не вирішить. Ніяке приєднання до якогось альянсу на умовах визнання власної неспроможності та недієздатності, не вирішить проблему деградації та відсталості України. Лише модернізувавши економіку та суспільство, збудувавши сильну, відповідальну і демократичну державу, ми станемо цікавими і потрібними в сучасному світі. Саме на таких позиціях стоїть Арсеній Яценюк.
  • Чи не нагадує Вам проект Східноєвропейського простору той самий ЄЕП, який неодноразово піддавався критиці у певній частині політикуму?
  • Цілком очевидно, що знайдеться чимало бажаючих побачити в проекті Східноєвропейського простору те, чого там насправді немає. В ході перс-конференції я уже наголосив, що цей проект, запропонований Арсенієм Яценюком, не ставить за мету формування міждержавних чи наднаціональних органів і не передбачає об’єднання країн на політичних, організаційних чи адміністративних засадах. Якщо казати простими словами – це перелік масштабних, взаємовигідних, міждержавних бізнес-проектів у сферах енергетики, транспорту, літако- і ракето- будування, виробництва і модернізації озброєнь, продовольства. Тобто таких проектів, де кожна з країн має свій внесок (природні й сировинні ресурси, виробнича база, логістика, науковий та людський потенціал) і отримує реальну вигоду для вирішення завдань свого внутрішнього розвитку.  Чому в першу чергу колишні радянські республіки, а не члени ЄС? Відповідь очевидна. По-перше, такі держави як Україна, Росія, Білорусь, Казахстан мають приблизно однакову технологічну базу і володіють тривалим досвід виробничої кооперації в рамках єдиного колись народногосподарського комплексу. По-друге, той самий ЄС жорстко захищає свої ринки і висуває набагато вищі, складніші стандарти та процедури реалізації подібних проектів.  
  • Чи означає проголошення ініціативи Яценюка про створення Великої Європи остаточну його відмову від курсу України на вступ до складу ЄС?
  • Проект Великої Європи не підміняє і не заперечує можливість формального вступу України до складу ЄС. Це просто різні речі. На початку листопада під час зустрічі з Міністром закордонних справ Іспанії Арсеній Яценюк чітко заявив, що Україна будь-якої миті готова до переговорів про членство в Європейському Союзі у тому випадку, якщо сам ЄС оголосить про свою готовність до таких переговорів. Але до тих пір, поки цей момент настане, Україна на його думку повинна розбудовувати власну сильну державу. У цьому і полягає вся суть питання, адже вступ до ЄС не може бути абстрактним гаслом і ціллю в собі. Це наслідок певного етапу у розвитку країни, визнання її високого рівня за багатьма параметрами. У цьому й відмінність між Яценюком та деякими політиками, які вивісили на свої політичні знамена гасло про вступ до ЄС, а по суті не пропонують нічого реального, щоб досягти цієї мети. Зате щедро навішують на опонентів різні ярлики. З цього приводу завжди нагадую вислів Яценюка про те, що він не являється ні проамериканським, ні проросійським, ні проєвропейським, а проукраїнським політиком.
  • Чому в програмі «Новий Курс» нічого не згадується про визнання ОУН-УПА? Адже це питання доволі часто ставиться перед політиками на Західній Україні, де Арсеній Яценюк користується значною підтримкою?
  • У передвиборчій програмі Яценюка не має не лише про ОУН-УПА, але й про базування Чорноморського флоту Росії та цілого ряду інших питань, якими політики звикли маніпулювати перед кожними виборами. Ще влітку задовго до виборчої кампанії Арсеній Яценюк заявив, що не буде формувати свою політичну стратегію на штучних міфах та ідеологемах, які розколюють країну і людей. Проблему визнання УПА в значній мірі вирішено законом України від 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Далі, на переконання Яценюка, потрібно дивлячись у майбутнє, а не спекулюючи на минулому, поступово і виважено вирішувати це питання. Чорноморський флот Росії тимчасово базується в Севастополі на основі міждержавної угоди. Яку користь державі і людям, крім безглуздого загострення і так складних відносин з Росією та порушення Україною норм міжнародного права, принесе штучне роздмухування цієї теми?      
  • І на завершення, якщо можна одним реченням, чому саме програму Арсенія Яценюка мають, на Ваш погляд, підтримати виборці?

        «Новий Курс» Арсенія Яценюка дає відповідь на ключове питання – як Україні спроектувати себе, утвердившись в якості реально незалежної, повноцінної, конкурентоспроможної держави, яка забезпечує високі стандарти життя та безпеки власних громадян і здатна посісти гідне місце в сучасному глобалізованому світі.

Категория: вибори 2010 | Просмотров: 292 | Добавил: foto-uzh | Теги: Роберт Бровді, вибори, Програма, Новий курс, Фронт Змін | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]