23 квітня 2010 р. у Державній екологічній інспекції Київської області, яка нещодавно оселилась у самісінькому центрі столиці, на вул. Жилянській, 43-Б, до київської журналістки було застосовано, як пишуть у міліцейських протоколах, «засоби фізичного впливу».

 Неприйомний день

 У п’ятницю, яка є офіційним прийомним днем у всіх державних установах, журналістка мала намір зустрітися з керівництвом інспекції, аби отримати коментар на матеріал «Узаконим незаконное».

http://www.rtkorr.com/news/2010/03/11/112856.new

 http://h.ua/story/260459/; http://makarskij.sumno.com/article/uzakonym-nezakonnoe-projdya-gornylo-suda-mnogye-ob/.

В розслідуванні йшлося про порушення екологічного законодавства приватним підприємцем Ярмоленко Л.М. із с. Хотянівка Вишгородського району. Автора цікавило кілька питань: чому, всупереч вимогам природоохоронної прокуратури, екологічна інспекція не стягує з порушника штраф за шкоду, завдану державі нецільовим використанням земельної ділянки? чому не цікавиться наявністю ліцензії на торгівлю піском та родючим шаром грунту? чому не реагує на скарги жителів села, які не бажають терпіти свавілля ділків, що незаконною комерційною діяльністю отруюють ім життя, завдають шкоди довкіллю?..

Але спроба зустрітись з екологами Київщини наштовхнулась на несподіваний опір невідомих у цивільному: кремезні, відгодовані молодики просто виштовхнули жінку на вулицю. Без зайвих пояснень.

Міліція, яка не забарилася зреагувати на виклик про перешкоджання роботі журналіста, з’ясувала: у дещо нерівний рукопашний бій з тендітною жінкою вступили охоронці приватної фірми.

Віднедавна саме на них покладено обов’язок берегти спокій екологів Київщини. І вони бережуть. Бережуть так надійно, що потрапити до інспекції не вдалося жодному з відвідувачів, які зранку тупцювали перед будинком 43-Б по вул. Жилянській. Охорона не зробила винятку навіть для колишніх співробітників. Серед людей, які не змогли пройти на терріторію таємноі державної установи, опинилася жінка, яка колись працювала тут керівником відділу.

У ту ж пятницю журналісти ще одного видання спробували офіційно передати пресс-реліз майбутньої прес-конференції про знищення товстосумами Чернечого лісу під Києвом (захід відбудеться в УНІАН 27 квітня о 13.30).

Реакцією на їхній дзвінок у двері цієї справжньої конспиративної квартири стала поява на порозі чоловіка (пізніше по фотографії потерпіла журналістка упізнала в ньому одного з нападників), який назвався «комендантом» (?!).

Комендант влаштував справжній допит (хто? до кого? навіщо?) і недвозначно дав зрозуміти непроханим гостям, що їм краще піти геть. А якщо залишились якість питання — порекомендував зайти на офіційний інтернет-сайт екологічної інспекції. http://deiko.gov.ua/

Цікаво, за чиї кошти екологи утримують цих «братків»? Адже така самовідданість бодігардів напевне коштує недешево. І чому чиновники з таким шляхетним завданням — берегти природу, наглухо забарикадувались?..

За непідтвердженою поки що інформацією, режим підвищенноі безпеки керівництво Державної екологічної інспекції Київської області запровадило після того, як днями ще одного «борця за чисте довкілля» співробітники СБУ спіймали на горячому, коли той отримував хабаря.

Злидні і блиск

Дехто вважає Державну екологічну інспекцію в Київській області фабрикою по утилізації державних службовців. Адже лише в жовтні місяці 2009 року звідси звільнено 14 працівників, в листопаді — близько десятка, а на початку грудня за тиждень пішли з роботи семеро, незважаючи на високий ранг державного службовця та не аби який досвід праці у найвищих органах влади.

Заяви екологи пишуть здебільшого за власним бажанням. Але ні для кого не таємниця, що звільнення відбуваються під примусом. В якості «вагомих аргументів» використовуються погрози звільнити за неналежне виконання обов’язків, невідповідність займаній посаді або порушення присяги держслужбовця. Тож ті, хто, на думку керівництва, використав свій ресурс, вважають за краще піти «за власним бажанням». Опиратись немає сенсу: в потилицю гараче дихають бажаючі покласти себе на алтар служіння матінці-природі. Тож, захистив — дай захистити іншому.

Газета «Голос України» мало не з числа у число друкує не дешеві оголошення про вакансії в Державній екологічній інспекції в Київській області. В номері від 12 грудня мінулого року розміщено оголошення про заміщення 20 вакантних посад, а в номері, що вийшов на 2 тижні раніше, — 11 вакансій. Одне таке оголошення коштує інспекції від 2 до 3 тис. грн., і це в той час, коли екологи майже б’ються за кожен аркуш паперу, а про канцелярські товари годі й говорити. В жодній державній установі конкурси на заміщення вакантних посад не проводяться так часто.

Коли в цьому спробували розібратися представники органів прокуратури та КРУ, їх до приміщення інспекції не пустили. Вимога надати документи про особовий склад працівників інспекції, умови прийняття на державну службу, підстави звільнення із займаних посад, притягнення до дисциплінарної відповідальності також була відхилена. Мовляв, подібна інформація є конфіденційною.

Рахувати державні кошти в еко-інспекції не звикли. Так, наприклад, двох працівників було доправлено на курси підвищення кваліфікації до Кам’янець-Подільського службовим автомобілем. Їх перебування у відрядженні (двокімнатні номери в готелі з харчуванням) коштувало щодоби понад дві тисячі гривень на особу плюс бензин?.

Ще один видаток державних коштів не за призначенням — переїзд інспекції до нового розкішного приміщення в центрі міста (так, на Жилянську, 43-Б), який пройшов тихо, без проведення тендера. Напевне, й гонорари охоронцям приватної фірми виплачується з бездонної державної кишені…

Зиск на глумі

А тим часом засоби масової інформації рясніють повідомленнями про вакханалію хабарництва серед київських екологів.

На гарачому упіймали 31-річну Ж., http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=88086&cat_id=39574 працівницю Державної екологічної інспекції в Київській області. Разом зі спільниками вона вимагала у директора одного зі столичних ТОВ 70 тис. грн., погрожуючи штрафними санкціями через відсутність належних документів на землю. Здирники зажадали, щоб кошти було переведено на банківський рахунок і передано їм у вигляді платіжного доручення на пред’явника. За цим фінансовим документом еколог приїхала на власному автомобілі.

Перший заступник голови Державної екологічної інспекції в Київській області вимагав у бізнесмена $200 тис за обіцянку «не помічати» порушень ним природоохоронного законодавства. Посадовця було затримано підрозділом СБУ «Альфа» під час отримання першого траншу хабара в сумі $20 тис. Під час затримання він намагався викинути ці гроші з вікна.

Двох співробітників Державної екологічної інспекції в Киевскій області затримано з полічним в Києво-Святошинському районі. Директора виробничого підприємства, яке спеціалізується на обробці деревини, він поставив перед ділемою: або 15 тис. грн., або матимеш довготривалі і коштовні проблеми.

Як бачимо, життя національних екологічних кадрів проходить за відомим алгоритмом джентльменів удачі: украв — випив — у тюрму; украв — випив — у тюрму…

Тож не будемо дивуватись новим вакансіям в будинку № 43-Б на столичній вулиці Жилянській. Бо там працюють особи, які не чекають милості від природи: їхнє завдання — взяти у неї цю «милість», хоче вона того чи ні.

Враховуючи вищенаведене, не варто жителям придеснянської Хотянівки просити екологічну інспекцію поставить на місце ділків, які облаштували посеред села перевалочну базу будматеріалів і чинять глум над природою, людським здоров’ям і законом. Адже з цього глуму і небаченого тут досі свавілля можна мати неабиякий зиск. Хотянівський приклад показав, що ноу-хау боротьби за чистоту довкілля просте до вульгарності: отримуєм інформацію про нецільове використання земельної ділянки — виїжджаємо на місце — складаємо протокол — нараховуємо збитки — надаємо припис відшкодувати завдану довкілю шкоду, відновити попередній стан території і… чекаємо, хто раніше заплатить: порушник — за можливість чинити й надалі глум над довкіллям, чи скаржник — за право жити в людських умовах.

Час плине, а загаджене, захаращене відходами подвір’я по вул. Валова, 1 в с. Хотянівка на оазис не перетворюється. Навпаки, його власниця впевнено нарощує м’язи свого нечистого бізнесу. Може, вона вже перерахувала державі кошти на відновлення змордованої природи? Щас… А для чого ж тоді відстобурчена кишеня екологічної інспекції?

Як би там не надували щоки наші правоохоронні та контролюючі органи, а попри всі іхні словесні виверження щодо викорінення корупції, усюди таки править бал ця безсоромна пані.

Однак не все так безнадійно. Екологі-екстремали вже намагаються зламати їй зуби: рятуючи дерева, приречені на загибель вандалами-забудовниками, вбивають у них цвяхі — аби пилка не взяла. Приклад, вартий наслідування.

Бюро журналістських росслідувань RT. KORR

glavred@rtkorr.com