Главная » 2009 » Сентябрь » 17 » Міжгір'я і Міжгірський район
09:05 Міжгір'я і Міжгірський район | |
Межигір'я – один з найбільш мальовничих і екологічно чистих районів Закарпаття. Тутешнє розмаїття природи доводить: рай на землі все ж таки існує. І не важливо, в яку пору року ви опинитеся в цьому поетичному куточку Карпат, Міжгір'я завжди прекрасне. Майже половина території району відноситься до природно-заповідного фонду. Саме тут знаходиться найбільше гірське озеро України Синевир, що утворилося понад 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів.
Мальовниче озеро Синевир Синевірське озеро по праву вважається одним з чудес України. Як і в будь-якого дива, у нього є своя легенда. Люди розповідають, що з давніх давен графська донька Синь закохалася в простого верховинского пастуха Вира, але її батько не схвалював цього. Заборони графа не зупиняли Синь, тому він наказав одного дня скинути на Вира величезну кам'яну брилу. Коли дівчина побачила, що її коханий загинув, то почала гірко плакати. Сльози лилися і лилися, поки не затопили всю галявину, і незабаром сама Синь зникла в блакитних водах. Озеро, що утворилося, люди назвали іменами закоханих: вода його кольору очей Сині, а острівець посередині – місце загибелі Вира... У народі Синевирське озеро називають морським оком. І дійсно, якщо піднятися на найближчу гору Озерну (1296 м), з її висоти Синевир здається величезним синім оком із зіницею-островом посередині в обрамленні густих ялин-вій. Природну красу люди доповнили своїми зусиллями: на півострові височіє скульптурна композиція, що зачаровує, «Синь і Вир» – пам'ятник всепоглинаючого кохання. Окрім естетичної краси, Синевирське озеро має ще і практичну цінність: звідси починає свій шлях річка Теребля. Загадкова, незвичайного зеленуватого кольору, що біжить вузенькою долиною і затиснута з обох боків горами, Теребля є домівкою для форелі, яка любить чистоту і свіже повітря. Теребля впадає в іншу річку – Ріку, і ось тут розташувалося Теребле-ріцьке водосховище: один з пунктів будь-яких туристичних маршрутів. Музей лісу і сплаву На території національного природного парку «Синевір», на Чорній Ріці знаходиться унікальний, єдиний у всій Європі Музей лісу і сплаву. Це – диво-об'єкт, якому немає аналогів у всьому світі: чудова гідротехнічна споруда XIX століття, зведена на воді, яка використовувалася для сплаву лісу, зв'язаного в плоти. На території музею є колиба, стайня, майстерня, жолоби, якими спускали зі схилів гір деревину, а також різні транспортні засоби. Тут можна дізнатися про побут бокорашів – сплавників лісу, небезпечної професії, яка остаточно зникла в 1954 році. У експозиції представлена ціла колекція сокир бокорашів, предмети одягу, точильні камені, свердла й інші експонати. Водоспад Шипот У Міжгірському районі, біля села Пилипець, з 15-метрової висоти скидається ще одне природне диво – найбільший в Закарпатській області водоспад Шипот. Сюди приїжджають автобусні екскурсії з санаторіїв і пансіонатів. Найбільш прекрасний водоспад навесні: завдяки талим водам він стає буйним і неприборканим, люто спадає каскадами по скельних виступах. Один раз на рік, на свято Івана Купала, водоспад збирає вже традиційний фестиваль неформальної молоді зі всієї Європи. В ніч з 6 на 7 липня запалюється величезна ватра, біля якої водять хороводи всі бажаючі – заборон і обмежень тут не існує. Неподалік від Шипота ввели в експлуатацію найдовший в Карпатах швидкісний підйомник бугеля. Довжина канатної дороги – 1500 метрів. Підйомник знаходиться за 300 метрів від водоспаду, і вони служать один одному відмінними орієнтирами. Цілющі джерела Міжгір'я славиться великою кількістю цілющих мінеральних джерел: тут їх налічується близько 50. Найвідоміші з них – Соймівський, Келечинський, Вучковський, Верхнебистрянський і Колочавський. На базі деяких джерел мінеральних вод побудовані санаторії: «Верховина» в селі Сойми, купальні в селі Верхній Швидкий. Міжгірський район – це гірський край незвичайної краси. Відпочиваючи тут, відвідайте Синевирське озеро серед урвищ і ущелин Синевирського перевалу (більше 800 метрів над рівнем моря). Зупиніться на вершині, щоб озирнутися довкола на синьо-зелені простори. Бачите: на заході видно пасмо Боржавських полонин, на південь тягнеться хребет Овечий Верх, на південному сході височіє найвища гора району Стримба (1719 м), а на півночі – гора Кам'янка (1578 м). Далеко внизу розсипані намистини-будинки села Синевир, а геть блакитною стрічкою тягнеться Теребля... І все це – не просто гарна картинка, не породження геніальної творчої уяви: це – життя... Батьківщина опришків Ще Міжгір'я – батьківщина волелюбних і незалежних людей: у XX столітті район славився шляхетними опришками. Про Миколу Шугая, відомого розбійника з Колочави, написані романи, зняті фільми. Колись на Міжгірщині гостював всесвітньо відомий письменник Іван Ольбрахт, який написав твір «Микола Шугай, розбійник». Тому саме в Колочаві знаходиться музей Ольбрахта, а також декілька унікальних історико-культурних етномузеїв створених меценатом Аржевітіним. У селі Синевирська Поляна зберігся дерев'яний Покровський храм XVIII століття, а в селі Подобовець стоїть дерев'яний Миколаївський храм 1785 року. Сам же районний центр Міжгір'я вперше згадується в письмових документах 1415 року. Тоді він називався Волове і був під владою угорських феодалів. Відпочинок на цілий рік Сьогодні ж Міжгірський район – туристичний і гірськолижний центр України. У Подобовці і Пилипці побудовано декілька нових підйомників і відкрито декілька баз відпочинку. Туристичний комплекс і гірськолижна база відкриті в селі Ізки. Тут є готель котеджного типу, російські лазні, ресторани. Працюють два підйомники; прокладено три траси, які класифікуються за різними ступенями складності. Якщо ж немає бажання кататися на лижах, можна відправитися на прогулянку сидячи верхи на коні або ж на велосипеді, скористатися послугами екскурсовода. На Міжгірщині добре розвинений сільський зелений туризм, тому можна сміливо зупинятися і в приватному секторі. Незвичайно прекрасна природа, свіже гірське повітря, могутні ліси і бурхливі ріки, десятиліттями дарували натхнення місцевим жителям, тому ще одне багатство міжгірців – це автентичний фольклор. У будь-якому селі кожен старожил розповідатиме вам десятки казок, і таких, що ви їх ще не чули. Мешканці тут добрі, чуйні, довірливі і гостинні, але – з опришківським запальним характером. Якщо ви відпочиваєте на Міжгірщині, тутешні люди обов'язково покажуть вам, де можна назбирати багато корисних дарів природи – соковиту чорницю або гриби. Міжгірський район – це незабутні враження. Крижаний вируючий Шипот; спокійне і мудре, небесного кольору Синевірське озеро; стародавні і всезнаючі густі ліси; піки гір, що йдуть за хмари; дерев'яні будиночки, ніби з казочок дитинства... Ніде більше ви не побачите такого нічного неба, як тут. Густо розшите зірками, чорне і мерехтливе, воно видається таким близьким: варто лише протягнути руку, і ось-ось на долоню впаде зоряна брошка... На нього можна дивитися годинами. І коли ви побачите падаючу зірку, загадайте бажання повернутися на Міжгірщину в майбутньому, аби знову насолодитися неземною красою тутешньої природи. Тетяна КАШУБА | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |